ПРО НАКАЗ МІНФІНУ ВІД 29.08.2025 № 446 (ЗІ ЗМІНАМИ)

Міністерство фінансів України 25.09.2025 на своєму сайті оприлюднило наказ від 29.08.2025 № 446 «Про внесення змін до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.09.2025 за № 1328/44734 (далі – Мінфін, Мін’юст та Порядок відповідно). Попередня редакція Порядку, яка є чинною станом на 01.10.2025, була затверджена наказом Мінфіну від 16.04.2022 № 118, який було зареєстровано у Мін’юсті 06.06.2022 за №606/37942 та який набрав чинності 17.06.2022.

Наказом № 446 у новій редакції викладено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав (далі скорочено: Порядок № 446; ІКО – іноземні компетентні органи). До цього наказу фактично відразу було внесено технічні правки наказом Мінфіну від 22.09.2025 № 485, який було зареєстровано у Мін’юсті 23.09.2025 за № 1382/44788. Наказ № 446 має набрати чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 01.10.2025 його офіційно не було оприлюднено.

Порядок регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та ІКО за спеціальними запитами, а також у порядку спонтанного обміну податковою інформацією та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17.12.2008 № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах».

Структура оновленого Порядку № 446 складається із таких розділів:

• І. загальні положення;
• II. підготовка та подання вихідного запиту ДПС компетентним органам іноземних держав;
• III. одержання, оброблення та виконання вхідного запиту;
• IV. оброблення відповіді на вихідний запит, отриманої від компетентних органів іноземних держав;
• V. надання та отримання податкової інформації в порядку спонтанного обміну;
• VI. контроль за обміном податковою інформацією.

Структура на сьогодні фактично вже попередньої версії Порядку також складалась із шести розділів із майже аналогічними назвами. Тільки замість одного загального терміну «спеціальний запит» в новій версії Порядку частіше використовуватимуться два терміни: «вхідний запит» та «вихідний запит». Також зміст окремих пунктів із Розділу І перейшов до Розділу ІІ.

ПРО ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ ОБМІНУ ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ МІЖ ДПС ТА ІКО

Крім численних редакційних правок, сам зміст Порядку № 446 зазнав ряду змін у порівнянні з фактично вже попередньою версією Порядку та дещо оновив процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та ІКО. Тому тим, хто більше цікавиться порушеним питанням, рекомендую ознайомитися із повним текстом оновленого Порядку № 446.

Кожна із змін не є кардинальною, але їхня чисельність робить зміни у Порядку доволі істотними.

Розглянемо більш детально ці зміни, які, зокрема, полягають у такому:

1. У п. 3 Розділу І Порядку № 446 крім більш деталізованого визначення терміну «спеціальний запит» надано також тлумачення ряду таких термінів, які не вживалися у попередній версії Порядку:

   • «автоматичний обмін»;
   • «адміністративне розслідування»;
   • «вихідний запит»;
   • «вхідний запит»;
   • «головний виконавець спеціального запиту»;
   • «ініціатор вихідного запиту» (замість «ініціатори спеціального запиту» та із зміненою редакцією визначення поняття, але не його основного змісту);
   • «спонтанний обмін».

   Із тлумаченням цих термінів можна ознайомитися безпосередньо у тексті наказу № 446.

   Однак зазначимо, що термін «адміністративне розслідування» фактично є калькою з англомовного терміну «administrative investigations», який в т. ч. може означати і розслідування, яке здійснюється  в рамках кримінального провадження.

   Інші терміни Порядку № 446 «вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України та в міжнародному договорі, на підставі якого здійснюється обмін податковою інформацією» (останній абз. п. 3 Розділу І Порядку № 446). В попередній версії Порядку не згадувалось, що його термінологія може визначатись і відповідними міжнародними договорами, що стосуються обміну податковою інформацією. Таке доповнення, скоріш за все, пов’язано і з тим, що Україна в останні роки стає учасником багатосторонніх (мультилатеральних), а не тільки двосторонніх, міжнародних договорів (угод, конвенцій), на підставі яких здійснюється обмін податковою інформацією, у т. ч. автоматичний обмін.

2. Доповнено положеннями щодо обмеженого доступу до інформації, одержаної в процесі обміну з ІКО. Порядок щодо обміну податковою інформацією з ІКО доповнено пунктом щодо обмеженості доступу до такої інформації, а саме: «Будь-яка інформація, надіслана та одержана в процесі обміну з компетентними органами іноземних держав, є інформацією з обмеженим доступом» (п. 10 Розділу I Порядку № 446).
3. Також Порядок № 446 доповнено раніше відсутніми пунктами щодо забезпечення дотримання правил, що стосуються регулювання взаємодії структурних підрозділів ДПС та діловодства за  спецзапитами (п. 9 та п. 8 Розділу I Порядку № 446 відповідно).

4. Пункт 5 Розділу І Порядку залишився фактично без змін, але зверну увагу, що він передбачає, що «листи, що надсилаються в межах обміну податковою інформацією, підписує Голова ДПС (його перший заступник, заступник) або керівник самостійного структурного підрозділу ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав (особа, яка тимчасово виконує його обов’язки), уповноваженого відповідним розпорядчим документом ДПС».

   Нагадаємо, що інформація щодо переліку посадових (службових) осіб, уповноважених керівником ДПС на виконання тих чи інших делегованих повноважень (із зазначенням реквізитів відповідних наказів ДПС), оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС.

5. Нові положення щодо адміністративних розслідувань.

   Так, нові абз. перший та другий п. 1 Розділу II Порядку № 446, як раз в частині адмінрозслідування, передбачають, що:

   • вихідний запит може бути надіслано в межах проведення адмінрозслідування, а запитувана інформація повинна бути передбачувано важливою в рамках такого розслідування;
   • запитувана інформація має бути передбачувано важливою.

   Також п. 5 Розділу II Порядку № 446 містить новий за змістом останній абзац, який передбачає, що «Вихідний запит може містити обґрунтований запит на проведення конкретного адміністративного розслідування, а також прохання щодо доцільності неповідомлення платника–нерезидента про такий запит з обґрунтуванням такого заходу безпеки».

   Ці положення більш високо «відкривають шлагбаум» для здійснення ДПС запитів до ІКО про надання ними податкової інформації і у випадку наявності кримінальних проваджень із питань, що стосуються податків.

6. Збільшено кількість випадків, коли складається вихідний запит (п.  3 Розділу ІІ Порядку № 446; раніше п. 8 Розділу І Порядку). Тепер такий запит може складатись у додаткових наступних випадках (нові випадки 6, 9 та 10), якщо:

   • «…6) встановлено факти подання неповної або недостовірної інформації у податковій декларації;…
   • 9) існує необхідність отримання інформації щодо контрольованих іноземних компаній;
   • 10) існує необхідність деталізації та/або ідентифікації даних конкретного платника податків, отриманих за результатом автоматичного обміну інформацією».

7. Розширено кількість дій, матеріалів та інформації, які може та/або має здійснювати/використовувати ініціатор вихідного запиту. Пункт 5 Розділу II Порядку № 446 (раніше за змістом пункт 1 вже попередньої редакції Порядку) доповнено вимогами, що до отримання всієї необхідної інформації про справу, щодо якої готується вихідний запит, ініціатор вихідного запиту провадить також такі раніше відсутні дії:

   • «проводить аналіз повідомлень, звітів про контрольовані іноземні компанії та доданої фінансової звітності нерезидента відповідно до норм, визначених у статті 39-2 розділу I Кодексу;
   • за потреби надсилає запит до Адміністрації Держприкордонслужби з метою перевірки факту перетинання кордону України і присутності на території України посадової особи – представника нерезидента в разі, якщо він не є резидентом, для підписання» не тільки «договору (контракту)», але й «протоколів зборів, а також установчих, довірчих та інших документів (такі дії здійснюються в разі підписання договору (контракту) на території України), а також проведення перевірки щодо факту підписання договору (контракту), протоколів зборів, а також установчих, довірчих та інших документів;
   • з’ясовує деталі підписання та виконання» не тільки «конкретного договору (контракту)», але й «протоколів зборів, а також установчих, довірчих та інших документів»;
   • … для здійснення інших передбачених законодавством заходів, необхідних для отримання запитуваної інформації на території України, використовує «всі джерела інформації, які можна використати для отримання запитуваної у вихідному запиті інформації без ризику поставити під загрозу досягнення своїх цілей».
8. Розділ ІІ Порядку № 446 доповнено новим за змістом п. 6, який визначає мінімальний перелік інформації, яка має/може бути надана ДПС, якщо вихідний запит стосується групи платників податків, яких не може бути ідентифіковано окремо.
9. У п. 8 Розділу ІІ Порядку № 446 додатково визначено, що проєкт вихідного запиту є належним чином складеним, якщо серед іншого: «після одержання проєкту вихідного запиту головний виконавець спеціального запиту у термін до 60 календарних днів опрацьовує його на предмет відповідності вимогам цього Порядку та міжнародних договорів…» (раніше конкретне визначення граничного терміну, відведеного на таке опрацювання, було відсутнє, що в окремих випадках призводило до затягування такого опрацювання);

10. У тому ж п. 8 Розділу ІІ Порядку № 446 більш деталізовано підстави, з яких головний виконавець спецзапиту може повернути ініціатору вихідного запиту проєкт вихідного запиту на доопрацювання або відмовити у відправленні. Такими підставами вказано:

    • «проєкт вихідного запиту не відповідає вимогам цього Порядку;
    • головний виконавець володіє запитуваною інформацією за результатами попередньо отриманих відповідей від ІКО».
11. У п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 446 вперше зазначено, що форма вхідного запиту та перелік інформації, що може бути предметом цього запиту, «регулюється із застосуванням положень національного законодавства запитуючої держави»та міжнародними договорами, на підставі яких надіслано запит, «з урахуванням двосторонніх домовленостей між ДПС та компетентним органом іноземної держави».
12. Останнім абз. п. 2 Розділу ІІІ Порядку № 446 закріплено вимогу щодо взаємного інформування та врахування функціональних обов’язків структурних підрозділів/територіальних органів ДПС при роботі над спецзапитом. Так у цьому абзаці зазначено, що: «Для виконання вхідного запиту головний виконавець спеціального запиту для отримання запитуваної інформації звертається до структурних підрозділів ДПС та/або територіальних органів ДПС (з обов’язковим інформуванням самостійних структурних підрозділів ДПС відповідно до їх функціональних повноважень), які повинні вжити всіх передбачених законодавством заходів для отримання такої інформації від платників податків та/або третіх осіб».
13. Пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 446 доповнено другим абзацом, яким визначено, що «Головний виконавець спеціального запиту невідкладно, але не пізніше ніж протягом 7 робочих днів із дня отримання вхідного запиту, повідомляє компетентний орган іноземної держави за допомогою засобів електронного зв’язку про отримання вхідного запиту». Така пересторога є логічною.

14. Фактично повністю новим став значно розширений п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 446, який, зокрема, абзацами першим-третім встановлює граничний термін щодо інформування головним виконавцем спецзапиту протягом 30 календарних днів із дня отримання вхідного запиту про виконання певних дій, а саме:

    • виявлення недоліків у вхідному запиті та/або додаткової інформації, необхідної ДПС для виконання вхідного запиту; або
    • неможливість виконання вхідного запиту та про причини відмови в задоволенні запиту.

15. Цей же пункт 4 (наступні абзаци четвертий–дев’ятий) вперше чітко визначає такі підстави, за наявності однієї з яких може бути відмовлено у задоволенні вхідного запиту:

    • у відносинах із певною державою не існує відповідних міжнародних договорів;
    • вхідний запит надіслано особою, яку не визначено як ІКО;
    • задоволення вхідного запиту потребує вжиття заходів, непередбачених національним законодавством, на підставі якого отримано вхідний запит;
    • запитувана інформація виходить за межі міжнародних договорів або компетенції ДПС; або
    • виконання запиту призведе до розкриття комерційної, промислової або державної таємниці або інформації, розкриття якої суперечитиме публічному порядку.

    Рекомендуємо платникам податків звернути особливу увагу на останній пункт та вжити розумних заходів щодо належного оформлення та посиленого використання для захисту власних інтересів інформації, яка може та, відповідно, має бути визначена в установленому порядку як комерційна, промислова та, навіть, як державна таємниця.

16. Пункт 5 Розділу ІІІ Порядку № 446 вперше встановлює вимоги, що

    • якщо головний виконавець спеціального запиту визнає вхідний запит таким, що підлягає задоволенню, то, за потреби, протягом 10 робочих днів із дня його одержання надсилає лист до відповідних структурних підрозділів ДПС або територіальних органів ДПС;
    • такий лист має супроводжуватися обов’язковим інформуванням самостійних структурних підрозділів ДПС відповідно до їхнього функціоналу;
    • такий лист може містити не лише завдання, але й/або перелік рекомендаційних заходів, яких необхідно вжити для отримання запитуваної інформації, із зазначенням терміну його виконання.
17. Також цим же пунктом (абзац третій) подовжено термін виконання вхідного запиту, а саме: «якщо інше не зазначено в листі, вхідний запит виконується протягом 60 календарних днів із дня одержання листа» (до цього було «сорок п’ять днів»).
18. Додатково п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 446 скорочено загальний строк виконання вхідного запиту. Після набрання чинності Порядку № 446 загальний строк виконання вхідного запиту не може перевищувати 3-х місяців із дати одержання вхідного запиту головним виконавцем спецзапиту (у попередній редакції Порядку, але у п. 5 Розділу ІІІ, такий загальний строк не мав перевищувати «чотирьох місяців з часу» одержання).
19. Пунктом 7 Розділу ІІІ Порядку № 446 додатково встановлено, що підготовлена та належним чином оформлена відповідь із копіями підтвердних документів (у разі їх наявності) територіальний орган ДПС надсилає головному виконавцеві спецзапиту вже «з обов’язковим інформуванням структурного підрозділу ДПС відповідно до функціональних повноважень».
20. У третьому абз. п. 1 Розділу IV Порядку № 446 уточнено, що відповідь на вихідний запит, отримана від компетентного органу іноземних держав, тепер може містити не лише копії, але й оригінали документів та інформацію, отримані після проведення опитування свідків, а дані щодо визначення можуть містити не тільки місцезнаходження, але й «місця реєстрації» особи.
21. У п. 3 Розділу IV Порядку № 446 уточнено, що ініціатор вихідного запиту надає звіт головному виконавцеві спецзапиту про використання інформації, отриманої від ІКО, не пізніше ніж через 4 місяці після отримання остаточної відповіді. Тобто такий граничний термін істотно подовжено та він отримав більш детальне тлумачення, оскільки попередня редакція цього ж пункту встановлювала, що ініціатор спецзапиту має не пізніше ніж через два місяці після отримання відповіді відзвітувати перед головним виконавцем спецзапиту у ДПС про роботу, проведену за наслідками опрацювання отриманої відповіді.
22. Також згідно абзацу третього п. 3 Розділу IV Порядку № 446 тепер у разі ненастання практичних наслідків використання отриманої інформації у результаті опрацювання відповіді ініціатор вихідного запиту повинен буде надавати відповідний звіт (а не лист, як до цього) та зазначати у такому звіті «обґрунтовані причини ненастання практичних наслідків» тощо.

Опубліковано в rates.fm.