ДОПОВІДЬ ОЕСР

Минулого тижня, 17 липня 2025 року, Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) спільно з Глобальним форумом з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей (далі – Глобальний форум) підготували Доповідь щодо прогресу у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та представили цю доповідь міністрам фінансів та керівникам центральних банків держав – учасниць Групи двадцяти (далі – G20).

Доповідь оприлюднена напередодні третьої зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 під головуванням Південної Африки, яка відбулася 17-18 липня 2025 року в Південній Африці, та є частиною загального Звіту Генерального секретаря ОЕСР з питань оподаткування для міністрів фінансів та керівників центральних банків держав – учасниць G20.

Окремі положення Доповіді заслуговують висвітлення в цій публікації, враховуючи участь України у зазначеному Глобальному форумі, інших глобальних форумах ОЕСР/G20 в сфері оподаткування, а також ініціювання Україною переговорного процесу щодо приєднання нашої держави до ОЕСР.

Для забезпечення комплексної оцінки прогресу у сфері глобальної податкової прозорості (транспарентності) такий прогрес в Доповіді досліджується за кількома вимірами – від політичних зобов’язань до практичних результатів.

Доповідь складається з чотирьох розділів, які присвячені:

• історичному контексту та еволюції податкової прозорості та обміну інформацією;
• впливу такої прозорості та обміну на дотримання вимог (комплаєнсу) податкового законодавства та податкові надходження;
• досягнутому прогресу у широкому впровадженні прозорості та обміну інформацією за запитом (Стандарт EOIR), за автоматичним обміном інформацією (Стандарт AEOI) та автоматичним обміном інформацією про фінансові рахунки (Загальний стандарт звітності; Common Reporting Standart або CRS);
• висновкам та викликам, що залишаються.

ФАКТИ, ЦИФРИ

У Доповіді наведені наступні цікаві ключові факти та цифри:

Поширені зобов’язання:

• 172 юрисдикції, в т. ч. Україна приєдналися до Глобального форуму, взявши на себе зобов’язання впровадити EOIR та CRS.
• 112 юрисдикцій, в т. ч. Україна розпочали обмін CRS, і ще 15 зобов’язалися зробити це до 2027 року.
• 69 юрисдикцій, в т. ч. Україна взяли на себе зобов’язання впровадити систему звітності про криптоактиви (CAFR) до 2027 або 2028 року.

Ефективна імплементація:

• 89% розглянутих юрисдикцій отримали оцінку «відповідає» або «значною мірою відповідає» стандартам EOIR.
• 95% юрисдикцій мають законодавчу базу для CRS, яка визначена як «Створена» або «Створена, але потребує вдосконалення». Триває другий раунд експертних оцінок.

Податкова прозорість та обмін інформацією для податкових цілей отримують дедалі ширше використання на практиці та більший вплив на надходження:

• У 2024 році податкові органи надіслали запити на отримання інформації про щонайменше 32 000 платників податків.
• У 2024 році в рамках CRS відбувся автоматичний обмін інформацією про понад 171 млн. фінансових рахунків, що допомогло, за оцінкою фахівців ОЕСР, забезпечити дотримання податкового законодавства щодо майже 13 трлн. євро активів, які перебувають за кордоном.
• Учасники Глобального форуму повідомили, що підвищення податкової прозорості та обміну інформацією (EOI) допомогли виявити щонайменше 135 млрд. євро додаткових надходжень з 2009 року.
• Кілька досліджень повідомляють про значне підвищення рівня податкової дисципліни після запровадження AEOI. До 2019 року офшорні банківські депозити скоротилися на 410 млрд. дол. США (24%).

Отже, згідно з інформацією, наданою членами Глобального форуму в рамках щорічного опитування, з 2009 року уряди держав – учасниць цього форуму виявили щонайменше 135 млрд. євро додаткових надходжень, включаючи податки, відсотки та штрафи завдяки зусиллям по підвищенню податкової прозорості та здійснення обміну інформацією. Цей показник включає надходження від програм добровільного розкриття інформації, використання EOIR та CRS, а також інших офшорних розслідувань. Інше збільшення надходжень внаслідок посилення податкової прозорості та інтенсифікації обміну інформацією для податкових цілей складніше оцінити кількісно.

На жаль, Мінфін та/або ДПС такі відомості в частині України не оприлюднює.

НАЯВНІ ЗРУШЕННЯ, ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Упорядники Доповіді відзначили, що протягом останніх 15 років відбулися значні зрушення у сфері податкової прозорості завдяки розробці та запровадженню стандартів податкової прозорості та EOI, узгоджених на міжнародному рівні , що створило правову основу для тіснішої співпраці між податковими органами, яка була впроваджена в усьому світі під егідою Глобального форуму. Сьогодні 172 юрисдикції співпрацюють задля забезпечення ефективного впровадження Стандарту EOIR та стандарту AEOI щодо фінансових рахунків (CRS). Розпочалися кроки в напрямку запровадження CARF. Все це заклало підвалини для створення скоординованої глобальної системи.

Крім того, враховуючи стрімко зростаюче значення цифрової економіки, ОЕСР, починаючи з 2020 року, розробила та впроваджує Типові правила звітності операторів платформ щодо продавців у сфері економіки спільного використання та гіг-економіки для цифрових платформ: Міжнародна система обміну та додатковий модуль для продажу товарів.

Ці типові правила вимагають від операторів цифрових платформ збирати ідентифікаційну інформацію про продавців, які пропонують послуги, як-от проживання, виклик автівки, робота на замовлення та інші особисті послуги, продаж товарів, а також щорічно звітувати про дохід, який продавці отримують від такої діяльності. Ця інформація передається до податкового органу юрисдикції, де знаходиться оператор платформи, а потім автоматично підлягає обміну з юрисдикцією резидентства продавця. Це дозволяє податковим органам отримувати надійний щорічний доступ до податкової інформації про доходи, отримані їхніми платниками податків через цифрові платформи.

Довідково: В Україні, яка взяла на себе обов’язок перед міжнародними донорами щодо запровадження оподаткування цифрових платформ, розроблено та зареєстровано в Парламенті країни відповідний урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. № 13232 від 30.04.2025). У зв’язку із відставкою голови Кабінету Міністрів України Дениса Шмигаля, 17.07.2025 Законопроєкт № 13232 відкликано відповідно до п. 3 ст. 105 Закону України від 10.02.2010 № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України». Очікуємо на його повторне подання «новим» Кабміном.

У Доповіді сформульовані такі пріоритети для досягнення ефективного впровадження стандартів EOIR, CRS та CARF:

• Продовжувати докладати зусиль для забезпечення широкого впровадження CRS.
• Підтримувати динаміку і готуватися до розгортання CARF з початком перших обмінів, як заплановано у 2027 або 2028 році.
• Продовжувати подальший прогрес у створенні повноцінної мережі обміну інформацію для податкових цілей, що може бути досягнуто шляхом приєднання до Багатосторонньої конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (MAAC) та введення її в дію.
• Сприяти підвищенню ефективності впровадження EOIR та CRS шляхом виконання невиконаних досі рекомендацій, наданих в експертних оцінках, включаючи аспекти, пов’язані із забезпеченням конфіденційності та захисту даних, а також шляхом продовження поточного моніторингу для виявлення та вирішення будь-яких проблем, що виникають.
• Забезпечити всебічну розбудову потенціалу для надання допомоги юрисдикціям у впровадженні стандартів EOIR, CRS та CARF, а також надати можливість усім юрисдикціям користуватися перевагами підвищення рівня податкової прозорості та обміну інформацією для податкових цілей.
• Продовжувати роботу над зміцненням сфер, в яких визнано практичну слабкість, як-от забезпечення доступності інформації про бенефіціарних власників (та якості таких даних) для EOIR, а також зменшення ризиків, що виникають через обхід CRS.

Члени Глобального форуму за результатами експертних оцінок та здійсненого опитування вказали, що найважливішою проблемою (викликом) для EOIR залишається отримання своєчасних відповідей на подані запити, а також дотримання термінів надання відповідей, що відзначили 20% усіх респондентів. Серед інших проблем для EOIR опитувані зазначили:

• якість запитів – ~17%;
• обмеження, пов’язані з людськими ресурсами (наприклад, рівень персоналу, навчання, обізнаність про EOIR) – ~13%;
• технічні проблеми, що впливають на передачу інформації – ~12%;
• комунікацію – ~11%;
• збір інформації всередині країни – ~10%;
• передбачувану актуальність – ~7%;
• мовні бар’єри – ~4%;
• складність запитів – ~2%;
• інше – ~5%.

Для CRS найбільшим викликом респонденти вважають якість даних – ~37%. Хоча середній показник автоматичного співставлення є відносно високим, сам процес співставлення даних в CRS залишається складним через дублювання даних у ДРФО, відсутність або некоректність ідентифікаторів (наприклад ІПН) та варіацій у написанні імен та прізвищ.

Серед інших проблем для CRS респонденти вказали:

• ІТ/технічні проблеми – ~11%;
• забезпечення дотримання вимог підзвітними фінансовими установами (ПФУ) – 8,5%;
• обмеження, пов’язані з людськими ресурсами – ~6%;
• використання даних – ~6%;
• комунікацію – ~3%;
• проблеми з часом (наприклад, невідповідністю звітних періодів, за які подаються звіти) – ~2%;
• інше – ~12%.

Переважна кількість зазначених викликів є вирішуваними. Українським платникам податків вже сьогодні слід враховувати інтенсифікацію процесів та збільшення обсягів обміну інформацією ДПС із іноземними компетентними органами. Не слід вважати, що податкові органи, які мають доступ до значної кількості інших різноманітних джерел інформації (публічних та непублічних), не володіють інформацією про вашу діяльність поза митною територією України. Це давно вже не так.

Крім того, починаючи З 2021 року Глобальний форум систематично виявляє та відстежує ризики для ефективного впровадження стандартів EOI.

Сфера податкової прозорості та обміну інформацією для податкових цілей продовжує розвиватися. Зокрема, на думку лідерів країн – учасниць G20 потребує уваги той факт, що нефінансові активи, як-от нерухомість, які не підлягають автоматичному обміну інформацією, можуть бути використані для обходу податкових правил. Тому ОЕСР на добровільних засадах розпочала роботу над посиленням EOI щодо нефінансових активів, у т. ч. нерухомого майна. На сьогодні ОЕСР завершує розробку такої добровільної системи для зацікавлених держав – учасниць, яка сприятиме автоматичному та регулярному обміну легкодоступною інформацією про володіння нерухомістю, її придбання, відчуження та отримання періодичних доходів від неї. Така система, в т. ч. орієнтується на вже наявні реєстри власності.

Також ОЕСР та Глобальний форум зберігають зацікавленість щодо обміну інформацією і в інших сферах, наприклад, у сфері непрямого оподаткування.

Хоча прогрес у цій сфері значною мірою задокументований у дослідженнях, опитуваннях та експертних оцінках, деякі дослідження вказують на необхідність додаткового дослідження можливого використання платниками податків складних структур компаній для приховування бенефіціарних власників, схем, що дозволяють приховати податкове резидентство фізичних осіб, використання менш прозорих типів офшорних активів та альтернативних активів, які не підлягають обміну інформацією, переміщення активів до юрисдикцій, що не беруть участі в EOI (хоча кількість таких юрисдикцій стрімко скорочується), а також інші проблеми, які можуть спричинити заниження звітних показників або створити можливості для обходу існуючих механізмів звітності.

Упорядники Доповіді вказують, що є докази того, що транскордонне адміністративне співробітництво в податкових питаннях призводить до помітного підвищення рівня дотримання податкового законодавства (податкового комплаєнсу). Багатосторонній підхід до податкового співробітництва має істотне значення, оскільки дослідження вказують, що мобільні офшорні активи та доходи можуть переміщуватися в інші сфери, а обмін інформацією дозволяє більш ефективно виявляти та відслідковувати такі процеси. Доповідь також вказує компетентним органам на необхідність приділяти посилену увагу виявленню лазівок, що залишаються, та впроваджувати цілеспрямовані заходи з метою попередження та протидії новим зловживанням і практикам, що з’являються.

«ПЕРСПЕКТИВА» ЗБЕРЕЖЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ

Відображення цього питання у Доповіді потребує окремого згадування.

Необхідно звернути особливу увагу, що значна частина першого розділу Доповіді присвячена спробам ОЕСР, G20 та Глобального форуму покласти край фінансовій (читай «банківській») таємниці та поглибленню податкової прозорості та запровадженню обміну податковою інформацією. Такі спроби, по суті, тривають із 1998 року та описані у Доповіді.

Зокрема, у пункті 11 Доповіді прямо згадано, що «лідери G20 на Лондонському саміті у квітні 2009 року заявили, що «ера банківської таємниці закінчилася»… Цей крок став поворотним моментом у міжнародному податковому співробітництві.»

Отже, з великою ймовірністю, в Україні платники податків вимушені будуть спостерігати подальше посилення боротьби між законотворцями, посадовими особами Мінфіну та ДПС з одного боку, та посадовими особами НБУ та банківських установ з іншого боку, за обмеження банківської таємниці. Нагадаю, що нинішній голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев є відкритим адептом ідеї обмеження, а, найімовірніше, подальшого скасування банківської таємниці.

Додатково:

Пропонуємо читачам іншу публікацію автора, що стосується цієї теми, зокрема, в частині CRS: «Багатосторонній обмін даними щодо іноземних рахунків: до 1 липня фінансовим агентам необхідно подати звіти про підзвітні рахунки (CRS та FATCA)».

Опубліковано на rates.fm.