Мінфін своїм наказом від 04.06.2024 № 274 вніс  зміни до Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимоги до заяви, затвердженого наказом Мінфіну від 30.12.2020 № 820. Через три тижні наказом від 26.06.2024 № 313 внесені зміни зазнали технічних правок.

Загалом, коригування Порядку пояснюється бажанням дотримання положення пункту 13 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі — Закон № 3603), яким у першому реченні абзацу другого підпункту 108-1.5.2 пункту 108-1¹.5 статті 108-1 «Порядок проведення процедури взаємного узгодження» Податкового кодексу України слова «має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни» доповнено «у тому числі в режимі відеоконференції».

Отже, зміни, передбачені Законом № 3603, наказами № 274 та № 313, фактично внесли лише незначні уточнення до Порядку № 820, які передбачають, що у разі необхідності компетентний орган України має право залучати платника або його представників до консультацій з компетентним органом іншої країни, у тому числі в режимі відеоконференції.

Наказ № 274 (зі змінами) має набрати чинності одночасно із набранням чинності пунктом 13 розділу І Закону № 3603, але не раніше дня його офіційного опублікування. Станом на 10.07.2024 наказ № 274 офіційно не опубліковано.

Одночасно виникає питання стосовно того, чому Закон № 3603 не передбачив внесення аналогічних змін щодо надання компетентному органу України право залучати в режимі відеоконференції платника або його представників до консультацій з компетентним органом іншої країни у випадку процедури попереднього узгодження ціноутворення (п. 39.6 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу). Таке, із подальшим внесенням змін до постанови КМУ від 28.10.2021 № 1114 «Про затвердження Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення», було б цілком логічним.

Але, на більш глобальному рівні, вітчизняне податкове законодавство взагалі вимагає кардинального перероблення положень, що стосуються здійснення процедур взаємного узгодження (MAP) та процедур попереднього узгодження ціноутворення (АРА) (ст. 108-1 та п. 39.6 ст. 39 Податкового кодексу України), оскільки протягом останніх років Організацією економічного співробітництва та розвитку (дал – ОЕСР), до якої намагається вступити України, узагальнено найкращий існуючий досвід щодо цих процедур та оприлюднено:

• Керівництво (Практичний посібник) ОЕСР щодо двосторонніх договорів про попереднє ціноутворення (OECD Bilateral Advance Pricing Arrangement Manual (BAPA)) – вересень 2022 року;
• Керівництво (Практичний посібник) ОЕСР із застосування процедур багатосторонніх взаємних узгоджень (домовленостей/договорів) (MAP) і попередніх узгоджень про ціноутворення (APA) (OECD Manual on the Handling of Multilateral Mutual AgreementProcedures and Advance Pricing Arrangements (MoMA)) – лютий 2023 року.

Така категорична позиція щодо необхідності внесення кардинальних змін до вітчизняного податкового законодавства в частині процедур попереднього узгодження ціноутворення та взаємного узгодження викликана не тільки тим, що вказані механізми вирішення суперечок у міжнародному оподаткуванні мали активний розвиток в останні роки у світовій практиці, але й тим, що в реальній податковій практиці України такі механізми фактично не отримали будь-якого, хоч в незначній мірі, помітного використання українськими платниками податків. Останнє потребує окремого поглибленого дослідження причин такого стану.

За матеріалами офіційних вебпорталів Міністерства фінансів України та Організації економічного співробітництва та розвитку.