Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики наголосив про досягнення домовленості між владою України та МВФ на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового п’ятого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). Домовленість підлягає схваленню Радою виконавчих директорів МВФ за два-три тижні, після чого Україна має отримати транш на суму близько 1,1 млрд. дол.
Зокрема, у прес-релізі МВФ від 10.09.2024 щодо цієї домовленості було назначено наступне:
- Чотирирічна домовленість України про EFF з МВФ виконується, показники виконання програми відповідають кількісним критеріям ефективності на кінець червня, а також структурному контрольному показнику, призначеного для цього перегляду.
- Макропрогноз і основні ризики. У 2024 році очікується економічне уповільнення через повторні атаки на енергетичну інфраструктуру та вплив війни на ринки праці та довіру; очікується зростання на 3% до завершення 2024 року. Очікуване зростання реального ВВП за підсумками року становитиме 2,5-3,5%. Очікувана до кінця 2024 року інфляція зросте приблизно до 9%. Ризики для перспектив залишаються надзвичайно високими.
- Бюджетна і податкова політика. Бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу, і рішучі зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими… Податкові надходження мають зростати у 2025 році та надалі, щоб створити простір для критично важливих витрат, зберегти необхідні резерви та відновити фіскальну стабільність. Досягнення цього вимагатиме впровадження постійних заходів податкової політики та невпинних зусиль із усунення існуючих можливостей для ухилення від сплати податків, покращення дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою відповідно до Національної стратегії доходів (НСД). Законодавство щодо реформування Митного кодексу має підтвердити центральну роль Міністерства фінансів у нагляді за митницею, тоді як слід запровадити надійні процеси для вибору постійного керівника митниці, а також інших ключових керівних ролей.
- Боргова політика. Успішне звернення України з єврооблігаціями забезпечить суттєве полегшення боргу, вивільнивши ресурси для пріоритетних сфер витрат. Зараз увага має бути зосереджена на решті зовнішніх комерційних зобов’язань щодо реструктуризації боргів, включно з ВВП-варрантами.
- Монетарна політика. Ризики зростання інфляції зменшили можливості для подальшого пом’якшення до кінця року, і монетарна політика залишається відповідною та відповідає досягненню цільової інфляції в середньостроковій перспективі. Обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність. Відповідна грошово-кредитна політика в поєднанні з системою керованої гнучкості обмінного курсу має допомогти запобігти надмірній волатильності обмінного курсу та зняттю курсових та інфляційних очікувань. Зважений та поетапний підхід до валютної лібералізації має продовжуватись відповідно до стратегії Національного банку України та загального комплексу політичних заходів.
- Інституційні реформи. Україні слід продовжувати зміцнювати незалежність, компетентність і авторитет антикорупційних і судових установ. Зокрема, ключовими є посилення Кримінально-процесуального кодексу України, створення нового Вищого адміністративного суду та реформування Рахункової палати України. Короткостроковими пріоритетами є перший зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро України та відновлення повного складу Наглядової ради «Укренерго».
- Підтримання фінансової стабільності. Щоб зберегти фінансову стабільність і підвищити готовність до потенційних потрясінь, серед пріоритетів України є зміцнення системи санації банків, планування на випадок непередбачених ситуацій і посилення управління банками.
Очікувано, що теза МВФ щодо необхідності збільшення податкових надходжень у 2025 та наступних роках буде неодноразово використана владою України, зокрема, Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та Міністерством фінансів України при доопрацюванні проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д від 30.08.2024).
Однак, у самому прес-релізі конкретних пропозицій щодо шляхів збільшення податкових надходжень МВФ не надано.