18.06.2024 Верховна Рада України, після доопрацювання, прийняла у другому читанні та в цілому суперечливий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 11084 від 13.03.2024; більш відомий як т. зв. Закон «Про Білий клуб»).

На жаль остаточна редакція проголосованого Закону України, станом на ранок 19.06.2024, на офіційному вебпорталі Парламенту відсутня.

Нагадаємо, що проєктом Закону № 11084 в першій редакції було запропоновано:

• розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміна «комплаєнс (управління податковими ризиками)»;
• запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану (переглядатиметься щоквартально);
• щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
• ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення платник отримуватиме через електронний кабінет;
• надання платникам податків, включених до Переліку, ряду переваг (мораторій на документальні перевірки; скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування [ПДВ] – 5 календарних днів; індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів; за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції; платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у його діяльності, а також консультацію щодо усунення таких ризиків).

За результатами розгляду пропозицій народних депутатів було підготовлено Порівняльну таблицю Законопроєкту № 11084 до другого читання, яка містить усі внесені та не відкликані пропозиції, всього – 399 пропозицій, з яких враховано (у тому числі, редакційно) 16 пропозиції, відхилено – 383 пропозиції.

Звернемо увагу, що Порівняльна таблиця до другого читання Законопроєкту № 11084 була надана народним депутатам лише 17.06.2024, тобто народні обранці фактично не мали часу детально ознайомитися із ходом опрацювання профільним комітетом ВРУ цього законопроєкту до другого читання та голосування, яке відбулося наступного дня – 18.06.2024 року.

Також звернемо увагу, що підготовлена до другого читання редакція Законопроекту № 11084 значно розширена за рахунок цілого ряду нових положень з питань, які навіть не були предметом цього законопроєкту в початковій редакції. Зокрема, до цього законопроєкту внесені деякі зміни в частині правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній (статті 39 та 39-2 Кодексу), але не тільки.

Так, згідно Порівняльної таблиці істотно доопрацьовані запропоновані в першій редакції положення нового п. 69.41 ст. 69 Кодексу щодо особливостей визначення та супроводження платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Крім того:

• внесено доповнення у підпункт «а» підпункту 14.1.159 (визначення терміну «пов’язані особи») пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та інші технічні правки до підпункту 14.1.159 Кодексу;
• змінено редакцію терміну «податковий ризик (комплаєнс-ризик)» (п.п. 14.1.221 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
• надано тлумачення терміну «комплаєнс» (п.п. 14.1.221-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)
• доповнено статтю 3 «Податкове законодавство України» Кодексу пунктом 3.3, згідно якого: «3.3. Порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску»;
• змінено редакцію в частині визначення поняття «контрольовані операції», а саме – підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Кодексу;
• п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Кодексу доповнено п.п. 39.2.1.2-1 щодо особливостей включення до Переліку організаційно-правових форм (далі – ОПФ), що затверджується Кабінетом Міністрів України, організаційно-правових форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи, а також визнання господарських операцій платника податків з нерезидентом, який має відповідну ОПФ неконтрольованими;
• змінено редакцію абзацу п’ятого п.п. 39-2.1.1 п.  39-2.1 ст. 39-2 «Контрольовані іноземні компанії» шляхом закріплення посилання на перелік ОПФ, затверджений КМУ, відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення»;
• змінено редакцію абзаців п’ятого та сьомого п.п. 39-2.3.2.4 підпункту 39-2.3.2 пункту 39- 2 .3, а також п.п. «ж» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 «Контрольовані іноземні компанії» шляхом закріплення в них посилання на перелік ОПФ, затверджений КМУ, відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення»;
• внесено зміни до редакції п.п. 140.5.4, п.п. 140.5.5-1 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу (також в частині використання переліку ОПФ, затвердженого КМУ відповідно до вищевказаного нового п.п. 39.2.1.2-1 п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 «Трансфертне ціноутворення».

На жаль, остаточна редакція прийнятого проєкту Закону № 11084, на сьогодні відсутня, очікуємо її для подальшого поглибленого аналізу положень.

Додатково:

З метою більш поглибленого розуміння теми т. зв. «Білого клубу» та податкового комплаєнсу в цілому пропонуємо ознайомитися із наступними статтями фахівців нашого адвокатського об’єднання:

Чи вартий уваги Законопроєкт «Про Білий клуб»?;

Проблеми впровадження системи управління податковими ризиками у податкових органах України;

Податковий комплаєнс та основні елементи управління комплаєнс-ризиками: бачення ОЕСР та МВФ.

Підготовлено за матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України