Кабінет Міністрів України 27 серпня 2025 року схвалив проєкт Закону «Про внесення зміндо Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Нагадаємо, що проєкт Закону України із такою назвою раніше, 29.04.2025, був схвалений Кабміном та наступного ж дня зареєстрований у Верховній Раді України за реєстр № 13232 від 30.04.2025. У зв’язку із відставкою Уряду Дениса Шмигаля, 17.07.2025 законопроєкт було відкликано із розгляду Парламентом відповідно до положень п. 3 ст. 105 Закону України від 10.02.2010 № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України».

Друге схвалення цього законопроєкту Урядом, 27.08.2025, скоріш за все, є простою формальністю, яка є умовою його повторного подання до Парламенту. Але необхідно буде співставити редакції двух версій законопроєктів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Уряд та Мінфін позиціонують вказаний законопроєкт як важливий крок до гармонізації податкового законодавства з європейськими нормами та виконання Україною зобов’язань кандидата на членство в Європейському Союзі та Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ЄС та ОЕСР відповідно). Мінфін зазначає, що законопроєкт розроблено для виконання міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ), а також на виконання Директиви Ради ЄС № 2021/514 від 22 березня 2021 року (DAC7) і Модельних правил ОЕСР/G20 щодо звітності операторів цифрових платформ 2021 року (OECD/G20 Model Rules for Reporting by Platform Operators with respect to Sellers in theSharing and Gig Economy).

Мінфін, ще із 2024 року, спільно з Програмою Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) здійснює підготовчі заходи для долучення України до міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Відповідно до законопроєкту оператори цифрових платформ будуть зобов’язані збирати та надавати інформацію про доходи користувачів, які надають:

• послуги з оренди нерухомості (житлової та комерційної);
• продаж товарів;
• оренду транспортних засобів;
• особисті послуги.

В подальшому ДПС надсилатиме звіти про доходи підзвітних продавців-нерезидентів компетентним органам юрисдикцій-партнерів, що є сторонами Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Multilateral Competent Authority Agreement on automatic exchange ofinformation on income derived through digital platforms або скорочено – MCAA DPI), а також мають відповідати Модельним правилам ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ. Учасниками MCAA DPI, станом на 03.07.2025, є 31 країна, переважно держави – члени Євросоюзу.

Нагадаємо, що у 2024 році (15.08.2024) заступник Міністра фінансів Світлана Воробей обговорювала з представниками компаній – операторів цифрових платформ концепцію запровадження в Україні звітності про доходи, отримані фізичними та юридичними особами, які використовують такі платформи для продажу своїх товарів або надання послуг.

Прийняття закону забезпечить передумови для приєднання України до глобальної системи обміну даними щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (таких як Bolt, Airbnb, Booking, Uber, Glovo тощо).

Інформація про доходи користувачів цифрових платформ, податкових резидентів України, буде надходити до ДПС як від операторів платформ, так і від іноземних податкових органів. Платникам, доходи яких підпадають під нові умови, здебільшого не потрібно буде подавати окремі декларації, податковим агентом виступатиме оператор цифрової платформи.

Мінфін зазначає, що ключовими змінами щодо оподаткування таких доходів будуть наступні.

Для доходів фізичних осіб – підзвітних продавців застосовуватиметься ставка ПДФО до 5%, якщо:

• відкрито окремий банківський рахунок для надходжень з платформ і розрахунки проведено через нього;
• такі особи не є самозайнятими, не мають найманих працівників;
• річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (приблизно 6,7 млн грн станом на 01.01.2025);
• відсутня торгівля підакцизними товарами.

Загальна ставка ПДФО залишається 18% для всіх, хто не відповідає вказаним умовам (наприклад, має найманих працівників, не відкрив окремий рахунок, є самозайнятою особою).

Якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів через платформу на суму до 2 тис. євро, допускається використання наявного поточного рахунку, відкритого для власних потреб.

Дохід від продажу товарів через платформи, якщо він не перевищує за рік 12 прожиткових мінімумів (в умовах 2025 року – 36 336 грн), не є оподатковуваним доходом.

Одноразові невеликі продажі побутових речей українців залишаться поза податковим тягарем.

Мінфін вважає вказаний законопроєкт одним із кроків посилення боротьби з тіньовою економікою в Україні через підвищення рівня прозорості доходів, оскільки він стимулюватиме вихід доходів користувачів цифрових платформ з тіні та сприятиме прозорості розрахунків в цифровій економіці.

Однак зазначимо, що законопроєкт не повною мірою відповідає всім положенням Директиви Ради ЄС № 2021/514 від 22 березня 2021 року (DAC7) та носить більш фіскальний характер, ніж вказана директива ЄС. Зокрема, DAC7 регулює випадки, коли продаж через цифрові платформи за рік відбувається 30 і більше разів. Чомусь у законопроєкті за реєстр № 13232 від 30.04.2025 вважається, що достатньо лише 3-х випадків за рік.

Детальніше з міжнародним автоматичним обміном можна ознайомитися на вебсайті Мінфіну за посиланням.

Підготовлено із використанням матеріалів вебсайту Мінфіну.