ОЕСР/G20 опубліковано щорічні експертні оцінки України та інших 130 юрисдикцій щодо обов’язкового спонтанного обміну інформацією про податкові постанови

Дата публікації:

18.12.2023

13 грудня 2023 року Всеохоплююча (Інклюзивна) структура ОЕСР/G20 (OECD/G20 Inclusive Framework) з протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Translation – BEPS) вшосте опублікувала результати щорічних експертних оцінок (оглядів, перевірок) 131 юрисдикції щодо обов’язкового спонтанного обміну інформацією про податкові постанови/рішення (rulings) (далі – постанови) у 2022 році.

Така експертна оцінка здійснюється з метою моніторингу та перевірки стану впровадження країнами (юрисдикціями) мінімального стандарту по Кроку (Дії) 5 Плану протидії BEPS щодо податкових постанов, метою якого є надання податковим адміністраціям необхідної інформації щодо практик їхніх платників податків з метою підвищення ефективності боротьби з ухиленням від сплати податків та іншими ризиками BEPS.

Відповідно до мінімального стандарту по Кроку 5 Плану протидії BEPS, країни – члени Всеохоплюючої структури (понад 140, у т.ч. і Україна) зобов’язалися протидіяти шкідливій податковій практиці (harmful tax practices), зосереджуючись на покращенні прозорості та обов’язкового спонтанного обміну інформацією щодо певних податкових постанов. Обмін податковими постановами є критично важливим інструментом для покращення доступу податкових органів до інформації. Для здійснення таких експертних оцінок Всеохоплюючою структурою були узгоджені конкретні технічні завдання та методологія таких оцінок, які зосереджені на п’яти ключових складових: процеси збору інформації, процеси обміну інформацією, конфіденційність інформації, статистика обміну постановами та прозорість певних аспектів режимів оподаткування інтелектуальної власності (ІВ).

Доцільно зазначити, що така експертна оцінка є одним із трьох ключових напрямків діяльності Форуму ОЕСР зі шкідливих практик оподаткування (OECD Forum on Harmful Tax Practices – FHTP), який проводить огляди преференційних (пільгових) режимів оподаткування з моменту свого створення в 1998 році, з метою визначення того, чи можуть такі режими завдати шкоди базам оподаткування інших юрисдикцій. На сьогодні трьома ключовими напрямками діяльності FHTP є.

оцінка преференційних (пільгових) режимів оподаткування з метою виявлення особливостей таких режимів та їх впливу на ймовірне розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, тобто ймовірного несправедливого впливу на бази оподаткування інших юрисдикцій;
експертна оцінка та моніторинг системи прозорості в рамках Кроку 5 Плану протидії BEPS щодо обов’язкового спонтанного обміну відповідною інформацією про податкові постанови відносно платників податків, які, за відсутності такого обміну інформацією, можуть викликати занепокоєння щодо BEPS;
перегляд вимог до суттєвих видів діяльності в юрисдикціях без належного рівня оподаткування або лише номінального оподаткування з метою забезпечення рівних умов.

Мінімальний стандарт по Кроку 5 Плану протидії BEPS щодо обов’язкового спонтанного обміну інформацією про податкові постанови (rulings) (т. зв. «рамки прозорості») стосується надання податковими органами своєчасної інформації про постанови, які були надані іноземній пов’язаній стороні їх платника податків-резидента або постійному представництву, які можуть бути використані для проведення оцінки ризиків і які, за відсутності обміну, можуть викликати занепокоєння щодо ймовірного BEPS.

Рамки прозорості вимагають спонтанного обміну інформацією по п’яти типах/категоріях постанов, що стосуються платників податків: (i) постанови, пов’язані з певними преференційними (пільговими) режимами, (ii) односторонні домовленості про попереднє ціноутворення (APA) або інші транскордонні односторонні постанови з питань трансфертного ціноутворення, (iii) постанови, що передбачають коригування оподатковуваного прибутку в бік зменшення, (iv) постанови що стосуються питань оподаткування постійних представництв (PE); та (v) постанови щодо пов’язаних сторін.

Обмін інформацією про вказані категорії податкових постанов не означає, що їх видача є преференційним режимом або шкідливою практикою оподаткування. На практиці податкові рішення можуть бути ефективним способом забезпечити впевненість платників податків і зменшити ризик майбутніх суперечок. Швидше, необхідність прозорості податкових рішень полягає в тому, що відсутність у податкового органу знань або інформації щодо режиму оподаткування платника податків в іншій юрисдикції може вплинути на трактування його операцій або домовленостей, укладених із пов’язаним платником податків, резидентом у їхній власній юрисдикції, і таким чином призвести до занепокоєння щодо ймовірного BEPS. Наявність у податкових органів своєчасної та цілеспрямованої інформації про такі постанови слугує кращому та швидкому виявленню ризикових зон BEPS.

У Звітах експертної оцінки обміну інформацією про податкові постанови за 2022 рік(Harmful Tax Practices – 2022 Peer Review Reports on the Exchange of Information on Tax Rulings)зазначено, що 100 юрисдикцій (серед яких і Україна) відповідають мінімальному стандарту по Кроку 5. Решта 31 юрисдикція загалом отримали 58 рекомендацій щодо вдосконалення правової чи операційної бази для визначення відповідних податкових постанов та обміну інформацією про такі постанови. Відгуки, надані в ході експертних оцінок попередніх років дозволили кільком юрисдикціям переглянути свої процеси та покращити прозорість і якість інформації, якою здійснюється обмін.

Ключові висновки цього шостого щорічного експертного огляду:

юрисдикції, що перевіряються, з 2010 року видали понад 24 000 податкових постанов у рамках системи прозорості та спонтанного обміну інформацією для податкових цілей. У 2022 році 131 охоплена оглядом юрисдикція видала понад 1 800 податкових постанов;
до 31 грудня 2022 року відбулося понад 54 000 обмінів інформацією, приблизно по 5 000 у 2022, 2021 та 2020 роках, 7 000 – у 2019 році, 9 000 – у 2018 році, 14 000 – у 2017 році і 6 000 – у 2016 році;
100 юрисдикцій (серед яких Україна) не отримали жодних рекомендацій, оскільки виконали всі технічні завдання. Ще сім юрисдикцій отримали лише одну рекомендацію;
за звітний рік надано 58 рекомендацій щодо покращення;
у ряді випадків процес експертної оцінки допоміг юрисдикціям визначити сфери, де потрібні вдосконалення, і такі юрисдикції змогли вжити заходів для впровадження змін протягом 2023 року, поки тривала експертна оцінка. Якщо ці зміни були впроваджені в 2023 році, вони, як правило, не враховуються в рекомендаціях за 2022 рік. Однак ці зміни будуть переглянуті під час наступної експертної перевірки.

Ключові моменти експертної оцінки України

Україна виконала всі аспекти технічного завдання 2021 року на 2022 рік (оглядовий рік), і жодних рекомендацій за 2022 рік не надано.
Україна може на законодавчих підставах видавати один тип рішень (з п’яти вищевказаних категорій/типів) у рамках прозорості визначених у Кроці 5 Плану протидії BEPS, а саме: міжнародні односторонні домовленості про попереднє ціноутворення (APA) та будь-які інші транскордонні односторонні податкові рішення (такі як попередні податкові рішення – advance tax ruling), що стосуються трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) або застосування принципів (правил) ТЦУ.
На практиці Україна не видавала жодних податкових постанов у межах таких рамок прозорості, оскільки не виникало потреби в такому обміні. Протягом звітного року обміни не вимагалися.
У звітах експертної оцінки за попередні роки було визначено, що механізми оцінки та моніторингу в Україні є достатніми для забезпечення виконання мінімального стандарту по Кроку 5 Плану протидії BEPS. Такі механізми продовжували відповідати вказаному мінімальному стандарту і у 2022 році.
Україна виконала всі технічні завдання щодо процесу збору інформації про податкові постанови, тому країні жодних рекомендацій за результатами щорічного огляду не надано.
Україна має необхідну національну правову базу для спонтанного обміну інформацією та зазначає, що не існує жодних правових чи практичних перешкод, які перешкоджають спонтанному обміну інформацією про податкові постанови рішення, як це передбачено мінімальним стандартом по Кроку 5 Плану протидії BEPS.
Україна має міжнародні угоди, які дозволяють здійснювати спонтанний обмін інформацією, зокрема: Багатосторонню Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах та двосторонні податкові угоди, що діють із 75 юрисдикціями.
У звітах про експертну оцінку за попередні роки було визначено, що процеси заповнення та обміну шаблонами інформації про податкові постанови в Україні відповідали мінімальним стандартам. Такий стан вказаних процесів залишається незмінним і відповідати мінімальним стандартам.
Україна має необхідну правову базу для забезпечення здійснення спонтанного обміну інформацією та процесів заповнення шаблонів та обміну інформацією про податкові постанови. Україна виконала всі технічні завдання щодо процесів обміну інформацією.
Україна не пропонує режиму оподаткування інтелектуальної власності, для якого встановлено вимоги щодо прозорості відповідно до Кроку 5 Плану протидії BEPS.