27.01.2026 Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі – НАЗК) внесло зміни та доповнення до Роз’яснень від 13.11.2023 № 4 щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) (далі – Роз’яснення).
Хоча, як неодноразово зазначає саме НАЗК, дані Роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а мають лише рекомендаційний характер, однак положеннями даних Роз’яснень, серед іншого, керуються Уповноважені особи НАЗК під час здійснення перевірок дотримання особами вимог антикорупційного законодавства в сфері декларування.
З огляду на викладене, слід виокремити найбільш цікаві зміни та доповнення до Роз’яснень.
- Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) встановлює відтермінування подання декларацій для певного кола осіб (перелік яких визначений ч.ч. 7–13, ч. 14 ст. 45 Закону). При цьому Закон визначає, що такі особи зобов’язані подати визначені ст. 45 Закону декларації не пізніше 90 днів після зміни умов, які надають право на відтермінування.
НАЗК в оновлених Роз’ясненнях визначило, з якого саме моменту рахувати перебіг даного строку. А саме, передбачено, що «перебіг 90-денного строку починається з дня, наступного за днем припинення відповідних умов, що надавали право на відтермінування (наприклад, звільнення з полону, припинення перебування на ТОТ, завершення лікування після поранення тощо)».
- Роз’яснення доповнені пунктом 51-1 з питання, чи є членом сім’ї суб’єкта декларування особа, зникла безвісти за особливих обставин (визнана безвісно відсутньою), де НАЗК зазначило, що на відміну від визнання особи померлою, що є підставою для припинення шлюбу (ст. 104 Сімейного кодексу України), визнання особи безвісно відсутньою не припиняє шлюб.
А відтак, якщо шлюб із такою особою станом на кінець звітного періоду не розірвано у встановленому законом порядку, вона продовжує вважатися членом сім’ї суб’єкта декларування.
- Роз’яснення доповнені пунктом 130-1 з питання, чи слід зазначати відомості про службовий твір у декларації. В даному пункті зазначено, що «відомості про службові твори, майнові права на які у повному складі належать роботодавцю, не підлягають декларуванню в розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації.
Водночас, якщо укладений між працівником і роботодавцем договір передбачає збереження за працівником окремих майнових прав на службовий твір (наприклад, права на певні способи його використання тощо), тоді за наявності державної реєстрації авторського права та за умови, що такі майнові права можуть бути оцінені у грошовому еквіваленті, відомості про такий твір підлягають декларуванню у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації».
- З’явився пункт 133-1, де НАЗК роз’яснило, кого або що слід зазначати як джерело доходу. Досить корисне доповнення, адже до сих пір зустрічаються декларації, в яких суб’єкти зазначають себе як джерелах доходу у вигляді заробітної плати або використовують відмітку «Не відомо» там, де вона не застосовна.
- Пункт 175 Роз’яснень був доповнений наступним положенням: «Для цілей декларування фінансові зобов’язання суб’єкта декларування/члена його сім’ї не сумуються; кожне фінансове зобов’язання, яке підлягає декларуванню, у декларації зазначається окремо». Дане положення звучить логічно. Хоча досить нещодавно одному з наших клієнтів як раз Уповноважена особа і ставила питання, чому він не вніс до розділу «Фінансові зобовʼязання» відомості про фінансові зобовʼязання, які виникли протягом звітного періоду та сукупний розмір яких станом на кінець року перевищував 50 прожиткових мінімумів. У своїх поясненнях клієнт зазначав, що фінансові зобов’язання завжди виникають на підставі певного договору, яким і визначаються взаємні права та обов’язки сторін, предмет договору, строки його виконання тощо.
На той момент а ні Закон України «Про запобігання корупції», а ні Роз’яснення НАЗК не містили положень, які б передбачали, що у разі отримання позики чи поворотної фінансової допомоги від однієї і тієї ж особи протягом звітного періоду на підставі різних договорів, то дані зобов’язання сумуються і підлягає декларування загальний розмір фінансового зобов’язання (як, наприклад, щодо декларування доходу одного виду від одного джерела упродовж звітного періоду, який вказується однією сумою). Більше того, п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що відомості про фінансові зобов’язання зазначаються в разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 ПМ. Не зобов’язань, а саме зобов’язання. Тобто не коректно для визначення наявності підстав для декларування сумувати розмір всіх фінансових зобов’язань по різним договорам, навіть, якщо вони укладені між одними й тими ж самими сторонами.
Тому сподіваємося, що команда АО “AZONES” також стала дотичною до формування положень внесених доповнень до Роз’яснень.
- Роз’яснення були доповнені пунктами 204-5 та 204-6, які містять детальну «дорожню карту» щодо декларування різних операцій з нерухомість та рухомим майном відповідно. Таких як, наприклад, купівля нерухомості чи транспортних засобів, отримання їх в подарунок чи спадок, відчуження даних обʼєктів.
Окрім цього Роз’яснення доповнені значною кількістю прикладів, які нададуть можливість суб’єктам декларування краще орієнтуватися в питаннях декларування та запобігти допущенню помилок, а відтак можливих негативних наслідків, пов’язаних з недостовірним декларуванням.
