2026 рік формує нову податкову реальність не одним нормативним актом, а комплексом законів, тож їх аналіз допоможе систематизувати більшість ключових податкових змін на 2026 рік.

Базові фінансові показники для ФОП на єдиному податку у 2026 року

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює з 1 січня 2026 року:

– мінімальну зарплату (МЗП) на рівні 8647 грн (стаття 8);

– прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМ) – 3328 грн (стаття 7).

З урахуванням нових показників ліміти доходів і платежів платників єдиного податку становитимуть:

Враховуючи мою спеціалізацію – податкові спори, звісно я не можу оминути увагу розмір судового збору у 2026 році у податкових спорах, який становитиме:

• Оскарження ППР, податкової вимоги із сумою податку/штрафу/боргу (майнова вимога):

– Юрособи: 1,5% суми, але не менше 3328 грн і не більше 33 280 грн

– ФОП/фізособи: 1% суми, але не менше 1331,20 грн і не більше 16 640 грн

• Оскарження рішень (без податку/штрафу/боргу), дій/бездіяльності (немайнова вимога):

– Юрособи та ФОП: 3328 грн

– Фізособи: 1331,20 грн

Платіжні термінали для ФОП 1 групи: правова невизначеність

Чинні норми Постанови КМУ від 29.07.2022 №894 передбачають обов’язок забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі для ФОП 1 групи, з 1 січня 2026 року.

Виняток: вимога не поширюється на підприємців, що працюють у громадах із переліку бойових дій / тимчасової окупації (наказ Мінреінтеграції від 28.02.2025 №376), а також протягом 3 місяців після деокупації чи припинення бойових дій.

Водночас, обов’язок застосування РРО/ПРРО для ФОП першої групи відсутній (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Станом на сьогодні, норма формально існує.

Штрафи у разі відсутності можливості безготівкових розрахунків:

– 17 грн – 170 грн – за порушення правил торгівлі (ст. 155 КУпАП);

– 1700 грн – 3400 грн, повторно протягом року 8500 грн – 17000 грн – за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ст. 163-15 КУпАП);

– 8500 грн – за обмеження або відмову споживачу на вільне здійснення безготівкових розрахунків (п. 12 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Публічні заяви голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в т.ч. за підтримки з боку Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, вже тривалий час свідчать про намір відтермінувати обов’язкове запровадження платіжних терміналів для ФОПів першої групи.

Однак до нещодавнього часу ці заяви не були підкріплені нормативними змінами, що з правової точки зору залишало норму чинною.

24 грудня 2025 року на офіційному сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови КМУ від 29 липня 2022 р. № 894», якою передбачено: замінити у підпункті 4 «з 1 січня 2026 р.» на «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».

29 грудня 2025 року Премʼєр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що Уряд відтермінував строки обов’язкового використання платіжних терміналів для ФОП 1-ї групи – до завершення воєнного стану та ще на три місяці після його скасування.

Відтак, обов’язок встановлення платіжних терміналів для ФОП першої групи відкладений на невизначений строк, прив’язаний до завершення воєнного стану і ризик застосування штрафів з 01.01.2026 зникнув.

Заборона охоронної діяльності на спрощеній системі

Законом України №4698-IX від 03.12.2025 (далі – Закон №4698-IX) вносяться зміни до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

З 1 січня 2026 року суб’єкти господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку 1–3 груп.

Це означає обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування .

Е-акциз: перенесення строків

Законом № 4698 IX запуск електронних акцизних марок перенесено:

• з 1 січня 2026 року
• на 1 листопада 2026 року.

Відповідно змінено: статтю 39-1 ПКУ, розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 3173-IX та Закону 3817-IX.

Електротранспорт: скасування ПДВ-пільги з 2026 року

Законом № 4698-IX з підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ виключено п. 64, який звільняв від ПДВ імпорт та постачання в Україні електротранспорту.

Що це означає: пільга діяла лише тимчасово до 01.01.2026 і не продовжується. З 2026 року імпорт і продаж електротранспорту → 20 % ПДВ.

Звільнення від ПДВ енергетичного обладнання: перенесення строків

Законом № 4698-IX продовжено до 1 січня 2029 року дію пунктів 88-1 і 87-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, який звільняє від ПДВ імпорт енергетичного обладнання та інших товарів для відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури, згідно затвердженого Переліку, в рамках угод, що фінансуються Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, а також визначених пунктом 9-36 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України.

ПДВ для окремих воєнних товарів:

1) Законом України № 4709-IX від 04.12.2026 (далі – Закон №4709-IX) змінено п. 95 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, який звільняє від ПДВ імпорт окремих воєнних товарів, визначених абзацом першим пункту 9-27 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України, замість “з виробництва або ремонту” буде “з виробництва, ремонту, модернізації“.

Також доповнено шістьма новими абзацами щодо ПДВ, зокрема, що при втратах та браку – це не буде вважатися нецільовим використанням.

2) Законом № 4698-IX продовжено до 1 січня 2027 року дію п. 92 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, який звільняє від ПДВ імпорт окремих воєнних товарів, визначених пунктом 9-24 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України.

3) Законом №4709-IX доповнено пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ товарною позицією, що також буде звільнятися від ПДВ при імпорті та постачання на території України (симулятори бойових дій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9023 00 80 00 згідно з УКТ ЗЕД).

4) Законом № 4698-IX з підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (п. 32, абз. 36) виключено слова «(в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель)», що були обмеженням, яке прив’язувало звільнення від застосування п. 198.5 та ст. 199 ПКУ лише до оборонних держконтрактів.

Аналогічна норма наявна і в Законі №4709-I.

Як тепер буде звучати норма: У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Тож, якщо операції звільнені від ПДВ за пп. 4 і 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ компенсуючі ПЗ (198.5) та пропорційний розподіл (199) не застосовуються взагалі, без уточнення про оборонні закупівлі.

Прощення боргів фізичних осіб: що саме не оподатковується і де виникає «додаткове благо»

Законом № 4698-IX вносено зміни до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 і пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, які передбачають наступне.

Не оподатковується дохід фізичної особи при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність (тобто банкрутство фізичної особи):

– Основна сума боргу, що не перевищує 25% мінімальної зарплати (для 2026 р. – 2161,75 грн).

Проте, сума, що перевищує цей поріг (більше 25% мінімальної зарплати) оподатковується як додаткове благо.

– Проценти, комісії, штрафи, списані за таким судовим рішенням.

– Основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті.

Кредитор – фінансова установа, зобов’язаний:

• повідомити боржника – платника податку про:
• прощення (анулювання) боргу;
• або виконання рішення суду про звільнення боржника від боргів;
• включити суму такого доходу до податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, за підсумками того звітного періоду, в якому борг було прощено або виконано рішення суду.

За загальним правилом боржник – фізична особа:

• самостійно сплачує податок з доходу у вигляді додаткового блага;
• відображає такий дохід у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів такої фізичної особи – боржника.

Це означає, що саме кредитор у такому випадку зобов’язаний: нарахувати податок, утримати його, сплатити до бюджету, відобразити у податковій звітності.

Податок на нерухомість: захист фізосіб у зоні бойових дій і тимчасовій окупації

Законом № 4698-IX доповнено пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нормою, що ДПС не враховує при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості фізосіб:

– на територіях активних бойових дій;

– на тимчасово окупованих територіях,

за якими такий податок не нараховується і не сплачується.

Вказана норма діє за період з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, в якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію.

Банки: спеціальний режим оподаткування у 2026 році

Законом № 4698-IX доповнено п. 73 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ, яким для банків встановлено у 2026 році:

– ставку податку на прибуток – 50 %;

– заборону врахування збитків минулих років;

– перенесення таких збитків дозволене лише з 2027 року.

Метою є збільшення бюджетних надходжень тут і зараз, але для бізнесу, інвесторів – це сигнал про тимчасове, але жорстке фіскальне навантаження, що може мати наслідком здорожчання кредитів.

Клуб білого бізнесу: змінено критерії

Законом № 4698-IX змінено пп. 69.41.1. – 69.41.3. пп. 69.41. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (добровільне дотримання податкового законодавства), зокрема:

– змінено критерії:

штрафи протягом останніх трьох послідових календарних місяців – не більше 1 мінімальної зарплати (у 2026 р. – 8647 грн);

в ЄДР зазначено про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності;

– змінено порядок формування Переліку;

– уточнено: галузь за основним КВЕД рівні класу і розрахунок показників із звітності на дату формування Переліку; розрахунок середньої зарплати;

– уточнено перелік перевірок, які НЕ проводяться щодо таких платників (звужено заборонений вид перевірок по пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Дата застосування: з 1 січня 2026 року.

Найбільший ризик 2026–2027: ПДВ для ФОП

Окремо варто згадати законопроєкт, який ще не ухвалено і у даній редакції ухвалений не буде, але який визначатиме податкову реальність найближчих років – це обов’язкова ПДВ-реєстрація ФОП 1–3 груп при обороті понад 1 млн грн.

Декларована мета законопроєкту – це +40 млрд грн до бюджету.

Однак цей законопроєкт не враховує фактичне податкове та адміністративне навантаження, яке виникає для ФОП після переходу на ПДВ і реальні наслідки для держави і бюджету.

1) Для ФОП, який працює на єдиному податку без ПДВ, облік: простий, дешевий, часто ведеться самостійно або з мінімальною участю бухгалтера.

Після реєстрації платником ПДВ ситуація кардинально змінюється: потрібен кваліфікований бухгалтер, який працює саме з ПДВ, вартість бухгалтерського супроводу зростає в рази, а не символічно; помилки в ПДВ не є «технічними» і тягнуть штрафи, блокування і спори.

Для малого ФОП це фіксовані витрати, які не залежать від прибутковості бізнесу і будуть «з’їдати» значну частину доходу.

2) ПДВ в Україні – це не лише податок, а й постійна взаємодія з системами податкового контролю, які на практиці працюють нестабільно.

Для ФОП це означає: регулярні ризики блокування податкових накладних, необхідність подавати пояснення, таблиці даних, підтверджуючі документи, затягування реєстрації накладних і конфлікти з контрагентами.

Окремою проблемою є те, що в ПДВ-системі ризики контрагента фактично стають ризиками платника.

У випадках оскарження: виникають додаткові витрати на юриста або адвоката, навіть правомірна діяльність потребує часу і коштів на «захист».

3) Особливо вразливою є категорія ФОП, які надають послуги, створені власною працею. У таких ФОП буде відсутній податковий кредит і ПДВ фактично стає податком з обороту, а не з доданої вартості, а також вплине на вартість послуг, що може бути неконкурентно і призведе до зменшення діяльності чи її припинення.

За таких умов поведінка ФОП є передбачуваною:

-зменшення діяльності – ФОП свідомо обмежуватимуть оборот на рівні до 1 млн грн, щоб не переходити на ПДВ;

– повернення до готівкових розрахунків і вихід у тінь частини операцій, не як умисне ухилення, а як економічна реакція на надмірне регулювання.

Жоден із цих сценаріїв не збільшує податкову базу.

Більше того, існує реальний ризик, що держава:

– втратить частину тих податкових надходжень від ФОП, які має зараз;

– створить умови для повернення в тінь частини малого бізнесу;

– демотивує тих платників, які свідомо обрали легальну модель роботи.

Тож без перегляду порогу (1 млн. грн) в сторону збільшення, механізмів адміністрування та реального захисту ФОП – платника ПДВ, очікуваний фіскальний ефект виглядає теоретичним, а не реальним.

Це питання точно відкрите і 2026 рік стане роком активної дискусії.

Загальний висновок

Податкові зміни 2026 року не зводяться до одного закону чи окремого підвищення ставок. Йдеться про системну трансформацію податкових правил, у межах якої держава:

з одного боку – продовжує цільові ПДВ-пільги для енергетики та оборони, захищає фізичних осіб у зоні бойових дій і уточнює вимоги «білого бізнесу»;

з іншого – послідовно підвищує фіскальне навантаження на окремі сектори (банки), готує ускладнення умов для спрощеної системи і розширення ПДВ на малий бізнес.

Найбільший виклик 2026–2027 років – це баланс між фіскальними потребами бюджету та економічною поведінкою платників.

Для бізнесу та інвесторів 2026 рік – це не рік різких податкових шоків, але рік, коли податкове планування і правова оцінка ризиків стають критично важливими.

А для держави – це момент вибору: чи стимулювати вихід з тіні, чи знову створювати умови для її повернення.

Опубліковано в “General Counsel Club Magazine” (редактор – Ірина Кравцова).