ENG

Дата публікації:

09.10.2025

Парламент 07.10.2025 прийняв у першому читанні за основу проєкт Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (реєстр. № 14030 від 11.09.2025), який пропонує кардинально змінити вітчизняну систему державного нагляду (контролю) (далі – держнагляду). Цей законопроект є частиною міжнародних зобов’язань України в рамках євроінтеграційного пакета Ukraine Facility і відповідає європейським підходам. Його розробка, в першу чергу, Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку зумовлене необхідністю забезпечення переорієнтації системи держнагляду в Україні з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану.

Головна ідея законопроєкту полягає у тому, щоб перевірки перестали бути інструментом тиску на бізнес і перетворилися на інструмент допомоги, попередження та розвитку, а аудит став альтернативою санкціям.

Проєктом Закону, зокрема, передбачається:

  • визначення термінів, що містяться в Законі, зокрема: сфери державного нагляду (контролю), місцезнаходження, рейтинг суб’єктів господарювання (далі – СГ), створення перешкод та інше;
  • запровадження аудиту діяльності СГ як окремого функціоналу, що дозволяє СГ попередити порушення вимог законодавства, залучивши фахівців органу держнагляду або незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку здійснення планового заходу держнагляду та без застосування санкцій;
  • залучення громадськості до розгляду звернень СГ щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів держнагляду, створення інституту громадських рад з питань держнагляду, запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів та рішень щодо застосування санкцій, які приймаються посадовими особами органів держнагляду;
  • надання права органам держнагляду звертатися до суду у разі створення перешкод суб’єктами господарювання під час здійснення заходів держнагляду;
  • зобов’язання органів держнагляду проводити навчальні заходи для СГ щодо управління небезпеками (ризиками), роз’яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності СГ на відвернення небезпек;
  • встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів держнагляду відносно СГ, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного СГ договору страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок порушення СГ вимог законодавства;
  • включення процедури скороченого провадження у справах за зверненням органів держнагляду до суду під час здійснення ними визначених законом повноважень щодо: вжиття заходів реагування до СГ, у яких під час здійснення заходів держнагляду виявлено порушення у відповідній сфері держнагляду;
  • зобов’язання СГ допустити посадових осіб органів держнагляду до здійснення заходів держнагляду;
  • встановлення єдиного уніфікованого підходу до здійснення заходів держнагляду для органів ліцензування;
  • виключення неефективних та обтяжливих норм державного контролю.

Щодо запровадження аудиту діяльності СГ як окремого функціоналу, то у законопроєкті передбачається проведення аудиту стану діяльності новостворених СГ безоплатно та одноразово на підставі їх звернень органами держнагляду та на договірній основі уповноваженими на проведення аудиту у відповідних сферах держнагляду підприємствами, установами, організаціями.

Процедуру проведення аудиту та уповноваження підприємств, установ, організацій на проведення аудиту у відповідній сфері держнагляду планується здійснювати шляхом перерозподілу повноважень посадових осіб органів держнагляду. Перерозподіл часу посадових осіб органів держнагляду на проведення аудиту планується за рахунок зменшення кількості проведених планових та позапланових заходів контролю.

Планується, що проведення аудиту буде запроваджене з 2026 року органами держнагляду більше, ніж у 43 сферах держнагляду.

Очікується, що після ухвалення законопроєкту кількість планових перевірок скоротиться на 30%, а час реагування бізнесу на зауваження – удвічі.

Підготовлено за матеріалами вебпорталу ВРУ.

Поділитись новиною:
Інші новини