14 лютого 2024 року Департамент розвитку регіонального сектору економіки Міністерства економіки України повідомив про оприлюднення на офіційному вебпорталі відомства проєкту Національного плану з енергетики та клімату України 2025-2030 – Міністерство та проєкт НПЕК або проєкт Плану відповідно).

Вказаний проєкт НПЕК оприлюднено з метою отримання пропозицій та зауважень у розділі «Обговорення проєктів документів» вебпорталу Міністерства. Його обсяг складає 307 сторінок.

Враховуючи інтеграційні процеси України щодо приєднання до Енергетичного Співтовариства Європейського Союзу, Європейського Союзу в цілому, Організації економічного співробітництва та розвитку, інших міжнародних ініціатив, а також те, що за останні десятиріччя питання та спроби врегулювання питань енергетики та клімату у всьому світі набули надзвичайної гостроти та грандіозних масштабів, а також все більшою мірою приймають форми та структурують у вигляді цілого ряду глобальних та регіональних ініціатив, проєкт НПЕК прямо чи опосередковано стосується питань діяльності значної кількості суб’єктів господарювання і, в першу чергу, великих підприємств енергетичного та енергоємних секторів економіки, але не тільки.

НПЕК має стати стратегічним документом, який спрямований на узгодження енергетичної та кліматичної політики для забезпечення сталого розвитку та відновлення економіки України, а його розробка та прийняття є зобов’язанням України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства згідно із вимогами Регламенту (ЄС) 2018/1999 та відповідних методологічних рекомендацій Європейської Комісії, а також майбутнього спеціального інструменту Ukraine Facility.

Розробка проєкту НПЕК здійснена групою провідних експертів аналітичного центру DiXi Group та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з урахуванням досвіду підготовки подібних документів державами-членами ЄС та Договірними Сторонами Енергетичного Співтовариства, за підтримки Посольства Великої Британії та ініціативи США Net Zero World, а також за координації Міністерства.

В проєкті НПЕК зафіксовано, що Україна визначила ключові цілі до 2030 року, зокрема:

• Скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 р.;
• Кліматична нейтральність енергетичного сектору до 2050 р.;
• Частка відновлюваних джерел енергії у структурі валового кінцевого енергоспоживання не менше 27%;
• Первинне споживання енергії не більше 72 224 тис. т н.е., кінцеве споживання енергії – 42 168 тис. т н.е.;
• Очікувана економія енергії у будівлях органів державної влади не менше 24.9 ГВт·год/рік;
• Зниження рівня імпортозалежності (брутто-імпорт у загальному первинному постачанні енергії) до 33%;
• Поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника;
• Повна і всебічна інтеграція ринків електроенергії та природного газу України з європейським ринком;
• Вільне ціноутворення на енергетичних ринках з механізмами підтримки вразливих споживачів;
• Розвиток та фінансування інновацій та досліджень в секторі чистих технологій, відновлюваної енергетики та низьковуглецевого виробництва;
• Підвищення конкурентоспроможності.

Все це потребує побудови повноцінної національної архітектури кліматичного врядування, навіть не зважаючи на те, що, на сьогодні, існують наступні проблеми розробки та реалізації НПЕК є:

• Продовження війни та необхідність врахування її наслідків, невизначеність щодо масштабів завданих руйнувань та темпів відновлення, що прямо впливають на можливість впровадження окремих визначених політик та заходів, темпи їх впровадження та успішність;
• Економічний спад та пов’язана з цим енергетична бідність, що призводять до політичного небажання застосовувати ринкові механізми ціноутворення на енергетичні ресурси та пов’язані послуги;
• Ослаблена спроможність державних інституцій здійснювати одночасно кризовий менеджмент в умовах війни разом з виконанням своїх ключових функцій вироблення та реалізації публічної політики у сферах енергетики та клімату, особливо з урахуванням виклику їх реформування відповідно до вимог законодавства ЄС;
• Накопичена масштабна заборгованість у ланцюгах постачання природного газу та електроенергії, що потребує комплексного врегулювання на державному рівні.

Враховуючи суттєвість впливу НПЕК (після його затвердження) на діяльності значної кількості суб’єктів господарювання, саме в інтересах бізнесу надати зворотній зв’язок Міністерству, конструктивну критику та пропозиції щодо доопрацювання проєкту НПЕК.

Крім того, вважаємо, що бізнес-асоціаціям та представникам бізнесу, особливо паливно-енргетичного сектору, доцільно вимагати проведення публічного та змістовного обговорення оприлюдненого Міністерством проєкту Національного плану з енергетики та клімату України 2025-2030.

План будується на основі середньо- і довгострокових сценаріїв розвитку енергосистеми та прогнозів викидів парникових газів, що показують наслідки впровадження існуючих та запланованих цілей, політик та заходів в сфері енергетики та клімату.

Зауваження та пропозиції до проєкту Плану приймаються протягом місяця з дня оприлюднення за адресою:

Міністерство економіки України

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2

Департамент регуляторної політики та підприємництва

E-mail: podmarova@me.gov.ua

Матеріал підготовлено із використанням матеріалів Міністерства економіки України