Про поширені помилки у звітах про контрольовані операції

Date of publication::

30.09.2025

Цього місяця завершується звітна кампанія щодо контрольованих операцій за 2024 податковий рік.

ДПС України в повідомленнях та презентаційних матеріалах на своєму вебпорталі неодноразово надавала відомості щодо алгоритму заповнення Звіту про контрольовані операції (далі – КО). Останній Алгоритм заповнення Звіту про КО (з урахуванням змін) ДПС опублікувала 13.09.2024 року. Вказаний алгоритм фактично є скороченим викладенням змісту наказу Мінфіну від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції». Він не враховує великої кількості індивідуальних податкових консультацій, в яких порушено чисельні питання щодо заповнення окремих граф звітів по КО.

Нагадаю, що ДПС у липні минулого року повідомила, що 06.02.2024 набрав чинності наказ Мінфіну від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про КО. Тому платникам податків при заповненні Звіту про КО за минулий податковий (звітний) рік варто врахувати роз’яснення ДПС про такі зміни, наведені 03.07.2024 у згаданому повідомленні «Звіт про КО: зміни, які набули чинності». Станом на 15.09.2025 інші, оновлені матеріали від ДПС щодо алгоритму та особливостей заповнення звіту про КО відсутні.

ПОШИРЕНІ ПОМИЛКИ ПРИ СКЛАДАННІ ЗВІТІВ ПРО КО

На підставі відповідних повідомлень ДПС і, зокрема, «Топові помилки при заповненні платниками Звітів про КО за 2020 рік» (опубліковано Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП 05.10.2021), «Уникнення ТОП-10 помилок при заповненні Звіту про КО» за підсумками звітної кампанії за 2020 податковий (звітний) рік (опубліковано 23.09.2022), «Подаємо звітність про КО за 2023 рік» (опубліковано 20.09.2024), а також матеріалів незалежних фахівців, наведемо для використання при складанні вказаних звітів орієнтовний перелік поширених помилок (порушень, проблем) при складанні звітів про КО протягом останніх років:

незазначення всіх підстав віднесення операції до контрольованої. Коди підстав віднесення операції до контрольованої зазначаються відповідно до Додатка 1 до Порядку № 8. Якщо ознак декілька, то зазначають коди всіх підстав. Рекомендовано за наявності декількох підстав, у т. ч. у зв’язку з підставою «пов’язаність», першочергово зазначати код, що відображає цей зв’язок (010 – «пов’язаність», 040 – «операції з Переліку організаційно-правових форм нерезидентів»), який наведено в додатку до постанови КМУ від 04.07.2017 № 480 (далі – Перелік ОПФ);
неправильне визначення типу предмета КО. У графі 3 «код типу предмета операції» вказується код типу предмета операції відповідно до Додатка 4 до Порядку № 8. Поширеною є помилка, коли до коду 204 – «послуги» відносять:
- операції зі сплати роялті, які повинні відображатись за кодом 202 – «нематеріальні активи»;
- кредити та гарантії, які повинні відображатися за кодами 205 – «банківська послуга» (у разі надання банком) та 206 – «фінансова послуга», крім банківських послуг (у разі надання фінансовими установами, підприємствами);
неправильне визначення загальної суми КО. У графі 5 Основної частини загальних відомостей про КО «Загальна сума КО з контрагентом» вказується вартісний показник загальної суми КО з кожним контрагентом протягом звітного періоду у гривнях згідно з даними бухобліку платника. Графа 5 має дорівнювати підсумковому рядку «Разом» графи 20, де зазначається загальна сума КО платника податків з контрагентом;
незазначення коду послуг згідно з класифікатором. Код послуги зазначається відповідно до Класифікації зовнішньоекономічних послуг (КЗЕП), яка затверджена наказом Держстату від 27.02.2013 № 69 (із змінами; далі – Класифікатор КЗЕП). Наприклад, якщо графа 3 «Код типу предмета операції» має код 204 – «послуга», то у цьому випадку графа 6 має бути обов’язково заповнена за сферою діяльності (ІТ-послуги, кредити, послуги ремонту, транспортні послуги, послуги з будівництва тощо). В іншому разі у цій графі може проставлятися “0”;
неправильне відображення сторони операції. У графі 9 «Код сторони операції» згідно з додатком 5 до Порядку № 8 зазначається найменування сторони (контрагента-нерезидента) відповідно до функцій фактично здійснених в контрольованих операціях. Поширеною є помилка відображення в цій графі не сторони нерезидента, а даних про «самого себе».
Отже, у графі 9 мають вказуватися дані саме нерезидента, з яким українська компанія здійснює операцію. Якщо йдеться про експорт – нерезидент є покупцем, якщо ж про імпорт – нерезидент є продавцем.
Приклад: При відображенні операції з купівлі-продажу, де українська компанія експортує товар, графа 9 має містити код 118 – «покупець», а коли українська компанія імпортує товар, то навпаки, код 117 – «продавець»;
невідображення ставки роялті або ставки за кредитом. У графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту/договору)» проставляється ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту (договору), зазначена у первинних документах, із точністю до другого знаку після коми.
Якщо предметом КО є:
- фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики – зазначається відсоткова ставка такої послуги відповідно до договору (контракту);
- ставка роялті, франшизи тощо, ставка яких визначена у відсотках – зазначається відсоткова ставка відповідно до договору (контракту);
неправильне відображення одиниці виміру. У графі 18 «Одиниця виміру» вказується код одиниці виміру предмета операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96 (скорочено – Класифікатор ДК 011-96), який затверджено наказом Держстандарту від 09.01.1997 № 8.
Якщо у графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту/договору)» ціну визначено за тону, то і в графі 18 також необхідно зазначити код одиниці виміру тони;
незазначення сторони, що досліджується. У графі 25 «Сторона, що досліджується» має зазначатися інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо стороною, що досліджується, є сам платник, то зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента, то зазначається «0»;
нездійснення конкретизації джерел інформації. У графі 27 «Назва(и) джерела(джерел) інформації», якщо таких джерел декілька, зазначаються всі найменування джерел інформації через кому та пробіл («, »). Коди типів джерел інформації визначено у Додатку 8 до Порядку № 8. Також ДПС України кожного року оприлюднюється Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін; відповідний перелік на 2024 податковий (звітний) рік ДПС оприлюднила 08.12.2023 року;
незаповнення Додатку «Інформація про пов’язаність осіб».При зазначенні у графі Відомостей «Код(и) підстав(и) віднесення операції до контрольованої» коду 010, 015 (за умови наявності пов’язаності) обов’язковим є заповнення графи «Код(и) ознак(и) пов’язаності особи» цих Відомостей та Додатку «Інформація про пов’язаність осіб»;
неправильне визначення унікальної кількості країн реєстрації контрагента-нерезидента. Значення рядка «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО дорівнює загальній кількості країн реєстрації нерезидентів – сторін КО (кількість унікальних значень), тобто цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядка лише один раз.
Приклад: платник податків у поточному році здійснював операції з двома пов’язаними контрагентами-нерезидентами, зареєстрованими в Республіці Кіпр, отже в рядку «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО необхідно зазначити – «1»;
неправильне використання платниками податків довідників, передбачених Порядком № 8. Так, якщо контрагентом у КО є:
- нерезидент та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює 204 або 205, або 206, або 207, то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з КЗЕП» додатка «Відомості про особу, що здійснює КО» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати КЗЕП;
- резидент України та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює 204 або 205, або 206, або 207, то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з КЗЕП» додатка «Відомості про особу, що здійснює КО» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Класифікатору ДК 016:2010;
неправильне відображення реквізитів контрактів/договорів та змін до них в графах 7, 8 додатка до Звіту про КО. У графах 7 та 8 Додатка «Відомості про особу, що здійснює КО» до Звіту про КО зазначаються реквізити останнього за датою документу (контракт (договір), доповнення (зміни) до контракту (договору), який підтверджує узгодження сторонами суттєвих умов КО (якісних характеристик, цін товарів (робіт, послуг), обсягів, умов постачання, оплати та відповідальності сторін операцій тощо);
неправильне відображення офіційного курсу гривні до іноземної валюти. Графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення КО у бухгалтерському обліку» Додатка «Відомості про особу, що здійснює КО» до Звіту про КО заповнюється за таким алгоритмом:
- якщо першою подією є поставка товару, постачальник відображає дохід у розмірі вартості проданого товару за офіційним курсом Нацбанку гривні до іноземної валюти на дату визначення доходу, то у графі 19.1 відображається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з поставки товару у бухобліку;
- якщо попередня оплата за товар (роботи, послуги) здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 рекомендується зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти за відповідною КО;
- якщо відвантаження товарів (робіт, послуг) відбувається на умовах часткової передплати, то у графі 19.1 рекомендується зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти за відповідною КО.
Приклад: отримана передоплата 100 дол. США за курсом 40 грн за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому–передачі робіт) на суму 300 дол. США за курсом на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено дохід у бухобліку 12 200 грн (4 000 (100х40) + 8 200 (200х41). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12 200/300);
у разі групування КО в Звіті про КО графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення КО у бухгалтерському обліку» може бути незаповненою за умови, якщо графа 24 не дорівнює цифрі «1» (незаповнена), а графа 19 містить код, що дорівнює коду 980;
незазначення коду товару відповідно до УКТ ЗЕД, коли предметом операції є товар (код типу предмета операції – 201). Коли код типу предмета операції – 209, то код товару відповідно до УКТ ЗЕД повинен відповідати кодам УКТ ЗЕД для сировинних товарів згідно із переліком, який затверджено постановою КМУ від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616» тощо. Зазначимо, що код УКТ ЗЕД обов’язково має складатися із шести знаків.

Іншими помилками, яких платники податків припускаються при складанні звітів про КО, проблемами, із якими вони стикаються, можуть бути:

некоректне відображення опису предмета операції;
заповнення умов поставок без вказання місця призначення. Місце поставки має бути обов’язково вказано та повинно відповідати відомостям, зазначеним у митній декларації (митних деклараціях);
некоректне заповнення дати поставки. Дата поставки має відповідати звітному періоду – року, тобто за 2024 рік – це, наприклад, з 01.01.2024 для першої операції та до 31.12.2024 для останньої операції;
невідображення, неправильне відображення показника рентабельності;
використання принципу групування КО при застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни;
використання принципу групування КО для наведення узагальненої інформації за сукупністю КО, щодо яких помилково здійснюється спроба групування, за якими не збігаються окремі показники;
заповнення при групуванні операцій граф, які не мають заповнюватися;
неправильне заповнення окремих відомостей при групуванні КО;
неправильне зазначення вартісних (має бути у гривнях без копійок) та вагових (ваги товару зазначаються на основі ваги «нетто» у кілограмах, а не у тонах метричних) показників тощо.

ПРО ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗВІТАХ ПРО КО ОПЕРАЦІЙ З ПОСТІЙНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ НЕРЕЗИДЕНТІВ

Наприкінці, з метою усунення помилок при відображенні у звітах про КО операцій з постійними представництвами (далі – ПП) нерезидентів, звернемо увагу, що у своєму свіжому повідомленні від 11.09.2025 ДПС звернула увагу платників податків на питання відображення у звітах про КО операцій з ПП нерезидентів. Такі операції для цілей ТЦ прирівнюються до операцій з нерезидентами та визнаються контрольованими за наявності критеріїв, визначених у ПКУ.

Контролюючий орган зазначив наступне:

Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їхні зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ.

Визначення ПП як платника податку не змінює його статусу як нерезидента, тому операції резидента з ПП нерезидента в Україні для цілей ТЦ прирівнюються до операцій з нерезидентом.

Якщо господарські операції, що здійснює платник податків з ПП нерезидента, відповідають критеріям, встановленим у пп. 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, такі операції визнаватимуться контрольованими.

Водночас критерії, передбачені пп. «в» та «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, застосовуються саме до нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через ПП.

У зв’язку з цим у Відомостях про особу, що здійснює КО, у Звіті про КО зазначаються дані про контрагента-нерезидента саме в його країні реєстрації.

Опубліковано в rates.fm.

Author: