У червні, у статті «Про оновлення «Білого клубу» та Територію високого рівня податкової довіри» від 20 червня 2025 року, серед іншого, ми повідомляли, що:

• значна кількість платників податків невдоволена існуючими підходами до формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік); і, як наслідок,

• після численних звернень платників податків 13.06.2025 Державна податкова служба України (далі – ДПС України або ДПС ) повідомила, що з початку року Службою:

  • здійснено ретельний аналіз пропозицій платників щодо критеріїв для включення до Переліку;
  • враховано практичні результати його формування;
  • а напрацьовані пропозиції щодо внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) були направлені до Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

У липні у Верховній Раді України (далі – ВРУ) було зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 13455 від 07.07.2025; за ініціативою Данила Гетманцева та ряду інших народних депутатів).

А нещодавно, 12.08.2025, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що профільний парламентський комітет, очолюваний ним, рекомендував ухвалити законопроєкт № 13455 у першому читанні. За його повідомленням, запропонованим законопроєктом:

• «допускається незначне порушення щодо подання звітності (штраф до 1 мінімальної зарплати) за умови його усунення та сплати;
• обов’язкова наявність достовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника у ЄДР;
• врахування галузевої специфіки під час оцінки рівня нарахування зарплати єдиного представника галузі (КВЕДу) у регіоні або по Україні;
• уточнення умов щодо платників, які декларують збитки або не є платниками ПДВ;
• для фізичних осіб – підприємців на загальній системі — середньомісячна чисельність працюючих має бути не менше п’яти осіб;
• змінено перелік випадків, коли можливі перевірки навіть після включення до Переліку.»

ПРО ЗМІНИ, ЯКІ ПРОПОНУЄ ЗАКОНОПРОЄКТ № 13455

У більш детальному вигляді, згідно з Пояснювальною запискою та самим текстом Законопроєкту № 13455, для надання додаткових можливостей включення платників податків до Переліку цим проєктом передбачено:

• пом’якшення вимоги щодо «відсутності фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень)» шляхом передбачення, що сума застосованих штрафів протягом останніх трьох послідовних календарних місяців за порушення обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), зокрема передбачених ст. 39 і ст. 39-2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП), за умови їх сплати, крім тих, які оскаржуються;
• доповнення вимог включення до Переліку умовою щодо обов’язкової наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) юридичної особи та відсутності відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юрособи, або наявності відмітки про зазначення в її структурі власності обґрунтованої причини відсутності КБВ (новий п.п. «ї» п.п. 69.41 п. 69 підроз. 10 роз. ХХ «Перехідні положення» ПКУ);
• врегулювання питання розрахунку показника щодо рівня нарахування заробітної плати для платників податків, які мають унікальний КВЕД у межах регіону або України, шляхом встановлення, що для розрахунку такого критерію середня зарплата у відповідній галузі та регіоні, помножена на коефіцієнт 1,1, не може бути меншою ніж розмір однієї МЗП;
• доповнення показника рівня сплати податку на прибуток обмеженням щодо включення до Переліку юросіб, що перебувають на загальній системі оподаткування, декларуванням збитків за останній податковий (звітний) період;
• доопрацювання показника рівня сплати ПДВ з метою розширення кола платників, для яких з об’єктивних причин не повинен враховуватись такий критерій (для операцій, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; операцій, що не є об’єктом оподаткування; операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначене відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ; операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ);
• поширення на ФОПів, що перебувають на загальній системі оподаткування, умови, згідно з якою середньомісячна чисельність працюючих повинна бути не менше п’яти осіб;
• урегулювання питання проведення податкової перевірки платника податків, включеного до Переліку, у випадку, якщо розпочата процедура проведення податкової перевірки і платнику податків направлено (вручено) копію відповідного наказу (контролюючими органами перевірки не розпочинаються з дня, наступного за днем оприлюднення Переліку (крім перевірок, за якими до дня оприлюднення такого Переліку направлено та/або вручено платнику податків копію наказу на проведення перевірок));
• надання дозволу проводити щодо платника податків, включеного до Переліку, податкові перевірки з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України;
• поширення правил проведення документальних планових перевірок платників податків, включених до Переліку, також на платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

• додаткове визначення, що до Переліку не включаються:

  • відокремлені підрозділи юридичних осіб (резидентів);
  • компанії та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, а також відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва;
  • уповноважені особи за договорами про спільну діяльність;
  • управителі майна за договорами управління майном, інвестори (оператори) за угодами про розподіл продукції;
  • виконавці проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництва донорських установ в Україні (новий п.п. 69.41.2.8 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підроз. 10 роз. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОДАТКІВЦЯМИ КРИТЕРІЇВ ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПЕРЕЛІКУ

Особливо хочу відзначити, що, незважаючи на мізерну частку платників податків, які врешті-решт включаються до Переліку, платники податків повинні усвідомлювати, що численні критерії, які ДПС використовує для формування та щоквартального оновлення Переліку, та отримані в ході опрацювання відповідності платників податків таким критеріям масиви інформації із такими розрахованими критеріями (показниками), найімовірніше, використовуються ДПС не тільки для визначення платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Такі напрацьовані масиви інформації одночасно дають податківцям додаткові можливості визначити, оцінити та відібрати до подальших ймовірних аналітичних і контрольно-перевірочних заходів платників податків, які найменшою мірою відповідають запропонованим показникам (критеріям) доброчесності, тобто мають ознаки ризиковості (за оцінкою податківців).

Останні роки ДПС все більшою мірою намагається використовувати в своїй діяльності т. зв. ризикоорієнтований підхід. Нагадаю про Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – СУПР), затверджений постановою Кабміну від 25.05.2024 № 854. СУПР має консолідувати всі наявні у ДПС відомості щодо потенційних ознак ризиковості, тобто і відомості про такі ознаки, отримані в ході опрацювання критеріїв для включення до Переліку.

Отже, платникам податків, крім багато чого іншого, доцільно оцінювати рівень своєї відповідності чисельним критеріям включення і до Переліку. По суті, це додатково посилює і так надмірне навантаження платників податків щодо дотримання податкового законодавства. Те, яким чином законотворцями, Мінфіном та ДПС останні роки запроваджується податковий комплаєнс, не послаблює, а посилює таке навантаження. Це свідчить про нерозуміння ними самої суті податкового комплаєнсу, який має, серед іншого, спрощувати платниками податків дотримання вимог відповідного законодавства.

Додатково:

Пропонуємо ознайомитися з іншою публікацією автора: «Про ризики, на які можуть орієнтуватися органи ДПС: податкові і не тільки» від 08.07.2025 року.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Слідкуємо за ходом прийняття Законопроєкту № 13455 та подальшими змінами до відповідних підзаконних нормативно-правових актів, зокрема змінами та доповненнями до:

Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 07.10.2024 № 495, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2024 за № 1539/42884 (далі – Порядок № 495);

Порядку організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом ДПС від 31.10.2024 № 788.

Цікаво буде спостерігати, якою стане кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які дістануться Території високого рівня податкової довіри (https://tpd.tax.gov.ua/) після прийняття Законопроєкту № 13455. На сьогодні ця кількість платників складає 9 673. Запам’ятаємо цей показник для порівняння із майбутньою кількістю.

Крім того, на думку автора публікації, запропоновані зміни не виправляють недоліки самої ідеї запровадження т. зв. «Клубу білого бізнесу», які наведені у попередній статті «Про оновлення «Білого клубу» та Територію високого рівня податкової довіри», та не надають істотних нових переваг платникам податків, які вже включені або можуть бути включені до такого переліку.

Повністю згоден із наступною оцінкою експерта Економічної експертної платформи Мирослава Лаби: «Оновлена версія критеріїв доброчесності – це косметичні зміни існуючого порядку. Можливо, їх прийняття збільшить чисельність клубу привілейованих, але це ніяк не вирішить існуючі проблеми бізнесу. На мій погляд, удосконалення абсурду — це марна трата часу та відволікання уваги суспільства від інших, гостріших проблем».

Подібна оцінка наведена у нещодавньому аналітичному дослідженні від 28.07.2025 «Понад 8 тисяч компаній у Клубі білого бізнесу», в якому, крім іншого, наведено непоодинокі помилки ДПС при формуванні Переліку.

Але, будучи реалістами, не очікуємо швидкого ухвалення таких законодавчих і підзаконних змін. Протягом найближчих місяців такі зміни точно не наберуть чинності. Нагадаю, що Порядок № 495 набрав чинності 1 листопада 2024 року, хоча відповідний Закон України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813). Закон № 3813, який передбачив формування та ведення відповідного Переліку, був прийнятий у червні та набрав чинності із 1 серпня 2024 року. Тобто між прийняттям Закону № 3813 та затвердженням Порядку № 495 пройшло 3,5 місяці. Законопроєкт № 13455 поки що взагалі тільки рекомендовано до прийняття у першому читанні.

Опубліковано на rates.fm.