ПРО ВІДКРИТТЯ ОФІСІВ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАНТІВ

Державна податкова служба України та Міністерство фінансів України 08.09.2025 пафосно повідомили (див. ДПС, Мінфін) про відкриття в регіонах нашої країни двадцяти Офісів податкових консультантів для підтримки платників податків – в обласних центрах країни та Києві (крім Донецької, Луганської, Сумської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим).

Такі новостворені Офіси цього дня були об’єднані в один захід через Zoom-телеміст. В урочистому відкритті головного Офісу у Києві на вул. Миколи Лєскова, 4, крім в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух, взяли участь: Міністр фінансів Сергій Марченко, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, Бізнес-омбудсмен Роман Ващук, Голова Ради Федерації роботодавців Дмитро Олійник та окремі народні депутати. Також до заходу долучилися майже 230 представників бізнесу.

Довідково: Адреси Офісів

Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що запуск подібної мережі Офісів – це новий етап у комунікації держави з бізнесом. Ініціатива спрямована на попередження проблем, а не лише на їхнє вирішення та перетворення податкової взаємодії на партнерство. Новий сервіс допоможе підприємцям і громадянам отримати допомогу у складних питаннях, забезпечить прозорість процедур і підтримає економічну стійкість у складних умовах війни.

Офіси створені для надання платникам податків якісних, своєчасних і безоплатних консультацій з питань застосування податкового законодавства та інших напрямів, контроль за дотриманням яких покладено на ДПС. Консультації будуть не лише оперативними, а й персоналізованими, фахівці аналізуватимуть індивідуальні ситуації платників, допомагатимуть планувати податкові зобов’язання.

Офіси податкових консультантів надаватимуть безоплатні консультації з усіх основних напрямів оподаткування.

Доповнюючи останнє, ДПС повідомила, що у кожному з двадцяти регіонів вже сформовані та приступили до роботи команди регіональних Офісів. У кожному такому Офісі працюватиме не менше 6 фахівців. Усього до роботи Офісів залучено майже 1,5 тис. податківців. Вони надаватимуть консультації за такими напрямами:

• оподаткування фізичних та юридичних осіб;
• електронні сервіси та звітність;
• податкові спори;
• податковий аудит;
• фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;
• контроль за обігом підакцизних товарів;
• зупинення реєстрації податкових накладних з ПДВ/розрахунків коригування (далі – ПН/РК);
• погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ;
• надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
• трансфертне ціноутворення.

Також в. о. Голови ДПС Леся Карнаух розповіла, що ідея відкрити Офіси виникла після того, як свою ефективність показали консультаційні центри з питань ризиків, які організували для того, щоб допомогти бізнесу розібратися в питаннях розблокування податкових накладних з податку на додану вартість (далі – ПН та ПДВ) та ризиковості підприємств.

Крім того, очільниця ДПС зазначила, що:

• мета створення таких Офісів – «допомогти кожному платнику податків ухвалювати правильні рішення»;
• «Як показала практика, питань до податкової дуже багато. Іноді бізнесу бракує знань і ресурсів для впевненого виконання податкових зобов’язань … як уникнути таких помилок та розібратися в складних податкових питаннях маємо допомогти саме ми – податківці. По суті, Офіси податкових консультантів – це комплаєнс-менеджери для кожного»;
• «Офіс податкових консультантів – це не чергові кабінети чи вивіски. Це мережа пунктів турботи – де підприємець, ФОП чи громадянин може отримати пораду, що зекономить йому час, гроші й нерви. Головне – це спілкування віч-на-віч. Консультант та відвідувач. Принципи роботи дуже прості: увага, повага, довіра. Всі консультації безкоштовні»;
• «Очікуємо підвищення податкової грамотності, зменшення кількості спорів і штрафів, зростання добровільної сплати податків. А головне – зростання довіри до податкової».

ПРО СЛАБКІ СТОРОНИ ІНІЦІАТИВИ АБО ЧИ НАСПРАВДІ Є ПОТРЕБА У ВІДКРИТТІ ОФІСІВ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАНТІВ?

Про (не)ефективність консультаційних центрів з питань розблокування ПН/РК з ПДВ

На особисту думку автора цієї публікації, ефективність консультаційних центрів з питань розблокування ПН/РК з ПДВ, про яку згадувалося вище, не є доведеною. Рівень блокування ПН продовжує коливатись із місяця в місяць, у т. ч. у бік збільшення відсотка заблокованих ПН/РК в окремі місяці. Кількість посадових осіб, залучених до діяльності центрів з питань розблокування ПН/РК з ПДВ, є значною та не свідчить про ефективність подібного рішення, оскільки потребує значних додаткових ресурсів. Навпаки, постійно наголошуючи на необхідності цифровізації діяльності податкових органів, у т. ч. з метою усунення впливу людського фактору на здійснення органами ДПС податкового адміністрування, по суті, ДПС здійснює протилежне: за наявною проблемою (наприклад, із блокуванням ПН/РК) – збільшує кількість матеріалів, що опрацьовуються, та людей, які мають опрацьовувати такі матеріали.

Більш ефективним було б внесення реальних змін до податкового законодавства для вирішення системної проблеми безпідставного блокування ПН. Поки що певні незначні зміни внесені не до Податкового кодексу України, а до підзаконного акту. Йдеться про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26.08.2025 № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою внесено зміни до постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – ПН, РК та ЄРПН відповідно).

Постанова № 1048 набере чинності 27.09.2025 та містить, зокрема, наступні зміни щодо:

• ознак безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
• ознаки безумовної реєстрації для операцій, відображених у ПН/РК за товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення;
• умов автоматичної реєстрації в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;
• вимог автоматичного врахування таблиці даних платника податків;
• окремих показників позитивної історії;
• критеріїв ризиковості здійснення операцій тощо.

Разом із тим, зазначені вище аргументи щодо надмірної чисельності посадових осіб органів ДПС та недостатнього рівня цифровізації процесів надання податкових консультацій є релевантними й стосовно ініціативи щодо залучення близько 1,5 тисячі фахівців до роботи в Офісах податкових консультантів.

Про неефективне використання наявних механізмів надання податкових консультацій

Створення ДПС мережі Офісів податкових консультантів, по суті, може розглядатися як непряме визнання недостатньої ефективності законодавчо закріплених та протягом тривалого часу застосовуваних механізмів надання податкових консультацій.

Наведу основні терміни, визначені законодавчо, на відміну від новоутворених Офісів податкових консультантів:

• податкова консультація – індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
• індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК) – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, і зареєстроване в єдиному реєстрі ІПК (п.п. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
• узагальнююча податкова консультація (далі – УПК) – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику [Мінфіну], щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства (п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
• платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у т. ч. надану йому у паперовій або електронній формі ІПК, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);
• платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження УПК або надану йому у паперовій або електронній формі ІПК як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (п.п. 53.2 ст. 53 ПКУ);
• контролюючі органи надають ІПК-ії, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на них (п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ);
• звернення на отримання ІПК платником податків можуть бути подані і в електронній формі (на доповнення до паперової форми) (п. 42-1.2 ст. 42-1 ПКУ);
• Мінфін видає УПК відповідно до ПКУ (п.п. 19-2.1.5 п. 19-2.1 ст. 19-2 ПКУ);
• незаконна відмова у наданні ІПК є підставою для застосування до винної посадової (службової) особи контролюючого органу дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом (п.п. 21.2.2 п. 21.2 ст. 21 ПКУ);
• статті 52 та 53 ПКУ відповідно визначають порядок та особливості надання та застосування податкових консультацій (індивідуальних та узагальнюючих), а також наслідки їх застосування (не буду в цій публікації переповідати ці положення, у разі бажання, читач може ознайомитися із ними самостійно);
• податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПКУ або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок (п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПКУ). Тобто саме індивідуальні та узагальнюючі податкові консультації, надані згідно з положеннями ПКУ, можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок, а консультації, надані фахівцями Офісів не у вигляді ІПК або УПК, – ні;
• вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до ІПК, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі ІПК, або до УПК, є обставинами, що звільняють платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ) (підкреслюю, що зазначені законодавчі положення передбачено лише для консультацій наданих у вигляді ІПК або УПК);
• у разі вчинення платником податків діяння (дії або бездіяльності) у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ) (зазначене також передбачено лише для консультацій, наданих у вигляді ІПК або УПК);
• Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (ІПК) затверджено наказом Мінфіну від 24.05.2017 № 523 та зареєстровано у Мін’юсті 09.06.2017 за № 719/30587;
• Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій (УПК) затверджено наказом Мінфіну 27.09.2017 № 811 та зареєстровано у Мін’юсті 13.10.2017 за № 1266/31134);
• Експертна рада з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Міністерстві фінансів України створена наказом Мінфіну від 20.11.2017 № 948 (із подальшими численними змінами складу);
• Положення про Державну податкову службу України, яке затверджено постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, оперує саме термінами ІПК та УПК.

Відносними та лише частковими виключеннями із наведеного вище є випадки, коли:

• фізична особа – платник податків має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань заповнення його річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням (п. 179.10 ст. 179 ПКУ). І хоча тут прямо не згадуються ІПК, але і в цьому випадку, вважаю за краще, такому платнику податків звернутися до контролюючого органу із запитом щодо надання ІПК;
• на період дії воєнного стану в Україні та до 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включених до відповідного щоквартально оновлюваного Переліку (членів т. зв. «Клубу Білого бізнесу»):
• ІПК надаються виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику [центральним апаратом ДПС України], протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду (частина «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 п. 69, яким підроз. 10 роз. ХХ ПКУ доповнено згідно із Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX);
• у п’ятиденний строк на запит платником податків отримуються відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності такого платника податків, а також консультацій щодо усунення таких ризиків (частина «ґ» цього ж п.п. 69.41.3 п. 69.41 п. 69 підроз. 10 роз. ХХ ПКУ);
• платник податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства має право взаємодіяти з комплаєнс-менеджером для консультування з питань, пов’язаних із виконанням його податкових обов’язків (п.п. 69.41.4 п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Додатково:

У разі необхідності, додатково див. наказ ДПС від 31.10.2024 № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», яким затверджено:

• Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (зокрема, Додатком 3 до якого є «Оцінка якості надання консультування комплаєнс-менеджером»);
• Рекомендації щодо правил спілкування комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства при наданні консультування.

Однак це має сенс тільки для учасників т. зв. «Клубу Білого Бізнесу», переваги участі в якому є сумнівними. Про сумнівність переваг див. статті автора «Відкриття «Білого бізнесу»: наслідки та можливості для платників податків» та «Про оновлення «Білого клубу» та Територію високого рівня податкової довіри».

Також зверну увагу, що постановою КМУ від 15.08.2007 № 1049, тобто 18 років тому, створено Інформаційно-довідковий департамент, який і нині продовжує функціонувати у складі Державної податкової служби України (далі – ІДД ДПС). Згідно відомостей офіційного сайту ДПС завданнями ІДД ДПС зокрема є:

• надання фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкових послуг із питань оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
• формування та підтримка в актуальному стані Бази знань;
• наповнення ЗІР, розміщеного на вебпорталі ДПС, та підтримка його в актуальному стані;
• організація роботи сервісу «Пульс» (це привертає особливу увагу у зв’язку із сьогоднішньою компанією щодо «нового» сервісу «Пульс»);
• організація роботи зі зверненнями, що надійшли з державної установи «Урядовий контактний центр», яку створено ще у далекому 2009 році на виконання розпорядження КМУ від 27.05.2009 № 579-р;
• ведення єдиної бази ІПК тощо.

З 30.12.2013 Державною фіскальною службою України створено Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР), який продовжує діяти і сьогодні, і саме ІДД ДПС забезпечує його функціонування.

За визначенням: «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – це інформаційний ресурс, створений у межах Електронного Уряду з доступом через будь-яку пошукову систему в інтернет-мережі, у т.ч. у вигляді мобільної версії, мобільних додатків на базі Android та iOS, у зв’язку з чим є можливість його одночасного використання як платниками, так і працівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів, та сприяє отриманню уніфікованих відповідей у будь-який час та зручний спосіб…

У ЗІР, скориставшись переходом у Viber чи Telegram, можна отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, надіслати електронного листа із запитанням, яке ми розглянемо у найкоротший час, або отримати допомогу з використання ЗІР від працівника Контакт-центру ДПС».

До підготовки ІПК, УПК, а також матеріалів та відповідей ЗІР і Бази знань ДПС в цілому активно залучається Департамент методології ДПС та інші відповідні профільні департаменти, в складі яких наявні методологічні підрозділи або посадові особи, що виконують методологічні функції. Згідно відомостей офіційного сайту ДПС завданням Департаменту методології ДПС є зокрема: «Надання консультацій з питань оподаткування податком на прибуток підприємств, частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, податку на додану вартість, акцизним податком, трансфертного ціноутворення, контрольованих іноземних компаній, які контролюються юридичними особами, нерезидентів та представництв нерезидентів, оподаткування доходів нерезидентів».

ВИСНОВКИ

Таким чином, можна дійти висновку, що ініціатива ДПС зі створення мережі Офісів податкових консультантів є одночасно неефективною та недостатньо виваженою, оскільки:

• Має незначну правову цінність для платників податків: не враховує чинні законодавчі вимоги та положення щодо надання консультацій з питань оподаткування; консультації будуть надаватися не у передбачених законом формах та порядках (ІПК та УПК), що може призвести до негативних правових наслідків.
• Здійснена без належного попереднього аналізу ефективності відповідей (якості, змістовності, повноти та конкретності), що постійно надаються ДПС та Мінфіном у ІПК та УПК, а також без оцінки ефективності механізмів підготовки ІПК та УПК і відповідей у ЗІР. Наразі переважна більшість відповідей, які надає ДПС в ІПК та ЗІР, не є якісними, змістовними, повними та конкретними. Однак ДПС навіть не спробувала проаналізувати власні помилки та недоліки наданих консультацій (ІПК, ЗІР, УПК), хоча вони є значними та повторюються роками. Незважаючи на те, що викладене є авторською думкою, існують вагомі підстави вважати, що незалежне опитування платників податків щодо отриманих ними індивідуальних консультацій та відповідей у ЗІР (наприклад, проведене Радою бізнес-омбудсмена) підтвердило б таку оцінку абсолютною більшістю респондентів. При цьому варто зауважити, що практика надання Міністерством фінансів узагальнюючих податкових консультацій протягом останніх років практично зникла: кількість таких консультацій є настільки обмеженою, що їх можна перелічити на пальцях однієї руки.
• Не вирішує проблему професійного рівня значної кількості податківців. Хоча керівництво ДПС публічно ставить під сумнів податкову обізнаність платників податків, самі платники вважають недостатньою компетентність значної частини податкових службовців. Рівень ІПК, УПК та відповідей у ЗІР, що надавалися роками, підтверджує наявність таких сумнівів. У цьому контексті виглядає сумнівним, що всі 1,5 тис. співробітників, яких планується залучити до мережі Офісів податкових консультантів, зможуть забезпечити надання повних та якісних консультацій. Виховання подібного кадрового ресурсу вимагає багаторічної підготовки та інституційної роботи, тому не може бути реалізоване у короткостроковій перспективі.
• Відволікатиме надмірну кількість ресурсів (згадаємо 1,5 тис. посадових осіб та все те, що необхідне для забезпечення їх діяльності).
• Фактично суперечить проголошеному курсу на цифровізацію, який протягом останніх років послідовно декларується керівництвом ДПС, адже передбачає залучення додатково 1,5 тис. посадових осіб.

Без поглибленого аналізу та врахування недоліків, наведених у цій публікації, запровадження ДПС мережі Офісів податкових консультантів буде неефективним рішенням та відволікатиме значну кількість ресурсів від реальних потреб в умовах війни.

Натомість варто було б інвестувати у системну підготовку висококваліфікованих фахівців, які здатні надавати платникам податків консультації належної якості. Саме покращення змістовності, конкретності та повноти консультацій стане показником успішності таких зусиль.

Рекомендації платникам податків:

• повноцінно готувати та оформлювати запити на надання консультації (краще у вигляді ІПК); вимоги щодо якості, змістовності, повноти та конкретності стосуються не тільки ІПК, що надаються контролюючим органом, але й попередніх запитів платників податків щодо їх надання;
• вимагати від фахівців ДПС, які працюватимуть в Офісах податкових консультацій, надання консультацій у форматі ІПК;
• вимагати від ДПС підвищення якості, змістовності, повноти та конкретності відповідей, що надаються в ІПК та у ЗІР;
• вимагати від Мінфіну реанімувати роботу по наданню УПК; наразі велика кількість ІПК повторюється та стосується одних і тих самих питань тощо.

Опубліковано на rates.fm.